Бої за Дебальцівський плацдарм – одне з найбільших зіткнень на Донбасі. З усіх боків у ньому взяли участь тисячі бійців, сотні одиниць техніки й важкої артилерії.

Зимові Бої за Дебальцеве, або Дебальцівський плацдарм тривали в період 21 січня — 18 лютого 2015 року. Дебальцеве — місто з важливим залізничним вузлом, воно також лежить на перехресті двох автошляхів міжнародного значення: що має напрям Харків — Бахмут — кордон РФ до Ростова-на-Дону, і що поєднує Луганськ з Донецьком. Дебальцеве було визволене від проросійських бойовиків в ході літньої операції 2014 року.

8 лютого 2015 року з панівних висот над селом Логвинове були зняті підрозділи 30-ї бригади, і рано вранці Логвинове без бою зайняли проросійські сили, перерізавши таким чином головну магістраль сполучення Дебальцевого з українськими тилами.

Станом на початок 2015 року, українські сили утримували Дебальцевській виступ: Дебальцеве, Вуглегірськ, Рідкодуб, Чорнухине. Чисельність українських сил оцінювалася у 2,5 тис. військовослужбовців. Дебальцеве і навколишні населені пункти визволили в ході літніх боїв 2014 року.

На початку 2015 року тривали запеклі бої у Донецькому аеропорту. Із падінням Донецького аеропорту в 20-х числах січня, сили окупаційних корпусів за підтримки російських військ розпочали атаки на Дебальцеве.

 

1 січня під артилерійський обстріл проросійських сил потрапили житлові квартали, є руйнування та спалені будинки. 11 січня обстріли продовжилися, цього разу з установок «Град».

16 січня поблизу Одрадівки під час обстрілу загинули артилеристи 44-ї бригади — старший сержант Микола Штанський, солдати Олександр Босий, Віталій Каракула та Сергій Слобоженко.

21 січня 2015 р. українські вояки 128-ї гірсько-піхотної і 17-ї танкової бригад під командуванням старшого лейтенанта Романа Жованика на опорному пункті «Олексій» («Льоха») під селом Санжарівка зупинили наступ колони 4-ї мотострілецької бригади 2-го армійського корпусу ЗС РФ і розгромили її. Успіх бою завдячував кільком факторам: мінні загорожі, встановлені раніше під командуванням капітана Сергія Мелимуки, туман, узвишшя, на якому був розміщений опорний пункт, рух у похідних колонах російських військ, які розраховували на фактор раптовості і суттєву чисельну перевагу. Бій 21 січня став першою значною битвою у зимовій Дебальцевській операції.

25 січня у бою за висоту 307,5 м «Валєра» поблизу села Санжарівка проросійські терористи тричі штурмували українські позиції. У третій атаці рушило 5 танків і БМП, атаку відбили, але й самі вимушено відійшли.

26 січня під Дебальцевим українські сили відбили танкову атаку бойовиків, внаслідок чого терористично-російські сили зазнали втрат і відступили.

28 січня на прорив українських позицій рушило 40 танків російсько-терористичних військ, але ще на підході було знищено близько 30. Ці дані згодом опосередковано на брифінгу підтвердив речник РНБО.

В цей день вперше у відкритому бою була розбита широковідома російська приватна військова компанія «Вагнер» — секретний диверсійно-штурмовий підрозділ найманців ЗС РФ під командуванням полковника Дмитра Уткіна.

29 січня після обстрілу, о 8:55, за підтримки танків і піхоти бойовики атакували українські позиції під Вуглегірськом, зав'язався бій, проросійські бойовики увійшли до міста з боку Горлівки. У центр міста увійшли танки й піхота, є втрати з обох сторін, до бою вступив батальйон «Світязь». У ході бою українські військовики знищили два танки бойовиків. Протягом кількох тижнів до цього загони терористів просочувалися в місто — під виглядом мирних жителів, та вдарили з тилу. Станом на першу половину дня 1 лютого в управління МВС Донецької області повідомили про 7 загиблих та 6 поранених мирних жителів внаслідок масових артобстрілів з боку бойовиків по населених пунктах Дебальцеве, околицях Торецька та Бахмутському районі.

Уночі 4 лютого бойовики зробили чергову спробу захопити позиції українських військових, атакувавши з 22:50 Збройні Сили України фактично з усіх видів зброї. На ранок того дня в район Дебальцевського плацдарму російсько-терористичні війська додатково перекинули 18 танків, 23 бойові броньовані машини, до 55 одиниць критого вантажного автотранспорту. Група «Інформаційний спротив» повідомила, що українські військові за три дні вщент розбили танковий підрозділ терорристів, що складався із 16 одиниць техніки. 7 танків було підбито в першу добу наступу, 4 танки було втрачено у ході ударів української артилерії в перебігу подальших двох діб, ще 3 танки вийшли з ладу з інших причин.

За ніч 4 лютого на Дебальцівському напрямку, поблизу Чернухине і Міуса, бойовики двічі намагалися штурмовати позиції українських військових, але їхні атаки були відбиті.

10-11 лютого  під час зачистки населеного пункту Логвинове завдяки сміливості та блискавичним рішучим діям офіцера штурмова група захопила частину населеного пункту, при цьому особисто Володимир Гринюк знищив 3 одиниці бронетехніки та до 30 бойовиків. Під час проведення операції отримав поранення, але продовжив керувати зведеним підрозділом.

11 лютого Президент Порошенко заявив про проведення кількох успішних операцій в районі Дебальцевського плаццдарму, які дозволили відбити два населених пункти і забезпечити контроль над лінією зіткнення.

Увечері 17 лютого в.о. речника Генштабу ЗСУ підтверджує інформацію, що інфраструктура Дебальцівського залізничного вузла є знищеною внаслідок постійних обстрілів. Залізничний вузол Дебальцеве для подальшого використання непридатний.

Під час боїв на Дебальцевському плацдармі з 18 січня по 18 лютого загинули 179 українських військовослужбовців. Оцінка втрат українських силовиків у боях за Дебальцеве в період з 24 січня по 18 лютого 2015 року становить: 159 загиблих, 118 полонених, 36 зниклих безвісти.