У цей день зранку люди вбиралися у святковий одяг і йшли до церкви. Особливо гарно були вбрані дівчата– у білих сорочках, намистах, прикрашені стрічками, квітами. Кожна дівчина тримала у руках жмутик полину, барвінку чи любистку.
У клечальну суботу існував звичай плести вінки, що вважалися символом молодості, чистої, незаплямованої краси. Звитий з живих квітів вінок, за народним повірям, мав силу оберегу.
З сплетеними віночками дівчата ішли до лісу, розстеляли скатертину під деревом і трапезували. Потім вони парами розходились і завивали на берізках вінки. Робити це треба було так, аби не відчахнули гілля від дерева.