1. Допомогти студентам розпізнати насильницькі дії.
2. Ознайомити підлітків із видами насильства.
3. Що робити в ситуації якщо над вами вчинили насильство, куди йти, до кого звертатися і однозначно не замовчувати.

В сьогоднішній статті ми більше розглянемо такий вид насильства як психологічне. Але насправді пережите насильство будь якого виду несе за собою і психологічне в супроводі!!!

З чим найперше у вас асоціюється термін «насильство»? Напевно для усіх без винятку із фізичною шкодою. Варто звернути увагу на те, що сприймання насильства винятково як заподіяння фізичних ушкоджень  не є правильним. Одним із важко ідентифікованих видів насильства є психологічне насильство. Де не завжди дитина-підліток усвідомлює, що над ним вчинається психологічне насильство. Доволі часто батьки застосовують цей вид насильства над своїми дітьми самі цього не усвідомлюючи.

Психологічне насилля – це вплив на психіку людини шляхом залякування, погроз, із тим щоб зламати волю потерпілого до опору, до відстоювання своїх прав та інтересів, в тому числі і моральний тиск та зневага.

Психологічне насильство над дитиною-підлітком. Це поведінка іншої особи, яка  завдає шкоди  емоційному розвиткові дитини та її почуття власної гідності. Психічне насильство включає словесні напади, такі як постійна критика, приниження, образи висміювання, кепкування, піддражнювання та відмови вислухати дитину. Цей вид насильства включає нездатність проявити любов та надати підтримку, необхідні для психологічного зростання та розвитку дитини.

      Коли жертвою будь якого виду насильства стає доросла людина, вона завжди розуміє, те що трапилося з нею – неправильно.

       Дитина ж в силу відсутності життєвого досвіду  може вважати, що насильницькі дії – є нормо.  І саме тому діти не можуть розрізнити де норма поведінки оточуючи, а де ні. Насправді все залежить від батьків.

          Сім’я – це така собі фортеця, де дитину повинні навчити розрізняти добро та зло, хороші вчинки та погані, де повинні завжди захастити  та підримати і відстояти її права….

          Порушення, що виникають в наслідок перенесеного насильства, зачіпають різні сфери діяльності дітей та підлітків:

1. Емоційну (страхи, емоційна нестабільність, гнів, почуття сорому, провини, незахищеності, депресії тощо).
2. Когнітивну (затримка мовного та психічного розвитку, труднощі концентрації уваги, зниження успішності, відсутність інтересу до навчання тощо).
3. Особистісну (заниження самооцінки, стигматизація тощо).
4. Поведінкову(відстороненість, гіперактивність, ауто агресія, девіантність).
5. Сферу міжособистісних відносин (комунікативна некомпетентність, конфліктність, агресивність).

Виникає питання, чим допомогти дітям, які зазнали насильницьких дій???

Інколи в сім’ї можуть в сторону потерпілого лунати звинувачення накшталт «ти сам винен».

     Основні техніки надання психологічної допомоги повинні бути спрямовані на подолання у дитини почуття власної неповноцінності, почуття провини, а також на формування адекватної самооцінки. Почуття провини приводить до того, що дитина позбавляється певної свободи дій, поведінка стає саморуйнівною – дитина застрягає в минулому, в травматичній ситуації насильства. Отже важливо підвести дитину до розуміння того, що забути подію не можна, але жити з цим можна.

     Насильство, пережите в дитинстві, має тенденцію відтворювати себе від покоління до покоління. Тому, щоб уникнути негативних наслідків дітям-підліткам необхідно надавати своєчасну кваліфіковану психологічну допомогу.