Яблунева  плодожерка – постійний  супутник  і найбільш  економічно  значущий  шкідник яблуні. Широке  розповсюдження  виду  пояснюється  великою  кількістю  рослин- живителів:  окрім  яблуні,  груші  і  айви  може  пошкоджувати  абрикос,  сливу,  вишню, горіх. Уражені плодожеркою плоди не тільки втрачають свій товарний вигляд, але і обсипаються, ще не дозрівши. Також шкідник розносить на собі віруси і бактерії, сприяючи розвитку різних захворювань садових культур.

Зимує плодожерка в корі, плодах та верхньому шарі ґрунту в стані лялечки. Як тільки починають квітнути яблуні, вилітають перші метелики, які вже через 7-10 днів починають відкладати яйця. Через 4-10 днів з них з’являються гусениці. Саме на стадії личинки плодожерка найбільш вразлива. Але триває цей період всього пару годин, а далі гусениця ховається в плодах. Якщо пошкоджене яблуко падає, плодожерка покидає його протягом 1-2 діб і повертається знову на дерево по стовбуру. Літ метеликів триває 1,5-2 місяці, і весь час вони відкладають нові яйця.

  Яблуневі сади колекційно-демонстраційного поля ВСП «Мукачівського фахового коледжу НУБіП України», в  період   масового   відкладання   яєць   на   початку   відродження   гусені   першого   покоління  яблуневої  плодожерки, обприскували  інсектицидами  Золон.к.е..2.5-3 л/га, Нурел   Д, к.е., 1-1.5 л/га  з  додаванням   рекомендованих   препаратів  проти   хвороб.  Залежно  від  погодних  умов  друге  покоління  шкідника  розвивається  в липні, в період  росту і  дозрівання  плодів, тому наразі провели обприскування препаратами Корагеном. к.е..0.175 л/га,  Матчем. к.е. 1 л /га.

 З  хижаків  плодожерку  знищують  жужелиці,  золотоочки,  сонечка,  хижі  клопи.  У  вологу  погоду  гусениці   гинуть  від   грибних  і  бактеріальних  хвороб. Одним  з  методів  боротьби  з  плодожеркою  є   профілактика:   потрібно  зчищати   стару  кору  з дерев  з  метою  видалення  лялечок, перекопувати  землю  навколо  дерев,  збирати опалі  плоди і  закопувати  їх  в  землю  на глибину  50 см,  для   відлову   метеликів   можна   розмістити  харчові  пастки- приманки.