Про борщівник Сосновського останнім часом мовилося немало. Адже ця багаторічна гігантська рослина у нашому краї набула неабиякого поширення і становить неабияку загрозу, оскільки здатна викликати опіки на шкірі людини. У радянські часи борщівник культивувався як хороший медонос, силосна (кормова) рослина.

Але пізніше  з'ясувалося, що молоко у корів після вживання борщівника гірке і не придатне для вживання людиною. Тому борщівник переселився в дику природу, засіваючи береги водойм, пустирі, узбіччя доріг, необроблювані ділянки полів, схили гір, долини річок.

Борщівник цвіте і плодоносить один раз у житті, після чого відмирає. Стебло ребристе, шорстке, частково ворсисте, пурпурне або з пурпуровими плямами, несе дуже великі трійчасті – перисто-розсічені листя зазвичай жовтувато-зеленого кольору завдовжки 1,4 – 1,9 м. Коренева система у рослин стрижнева, добре розвинена, в ґрунт проникає неглибоко: основна маса лежить в шарі до 30см. У верхній частині корінь розгалужений, головний і бічні корені м'ясисті. При пошкодженні вони виділяють світло-жовту рідину з різким запахом ефірного масла, що володіє сильною пекучістю.

Суцвіття – велика складна парасолька, квітки білі або рожеві; зовнішні пелюстки крайових квіток в кожному зонтику сильно збільшені. Кожне суцвіття має від 30 до 150 квіток. Цвіте з липня по серпень, плоди дозрівають з липня по вересень. Рослина розмножується тільки насіннєвим шляхом і не здатна до вегетативного розмноження.

 

У разі дотику до борщівника або потрапляння його соку на шкіру людина не відчує відразу біль, як, наприклад, при контакті з кропивою. Але вже через кілька годин або навіть діб розпочнеться свербіж і почервоніння уражених ділянок шкіри, а потім з'являться пухирі. При сильних опіках підвищується температура, починається лихоманка, з'являються  виразки, а після загоєння на їх місці ще 2 – 3 роки залишаються темні плями. Ураження борщівником посилюється при сонячному світлі. Але навіть якщо людина доторкнулася до цієї рослини вночі, вже вранці при сонячному світлі будуть з'являтися пухирі. Висока активність борщівника на світлі пов'язана з наявністю в ньому особливих фотодинамічних активних речовин фурокумаринів, які підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового світла і нейтралізують при цьому дію меланіну.

Найбільше фурокумаріни накопичуються у ворсинках та на листях. Сильні фотоопіки борщівник Сосновського викликає при контакті з вологою шкірою у спекотні сонячні дні. На світлі кумарин перетворюється на димер, який і викликає дерматити.

Якщо сік борщівника потрапив на шкіру, необхідно відразу промокнути його тканиною і прикрити цю ділянку одягом або пов'язкою. Потім уражені ділянки шкіри необхідно промити великою кількістю води, бажано з додаванням соди. У такому розчині кумарин, його похідні і ефірні масла розчиняються краще, а тому легше і швидше видаляються зі шкіри. Потім уражені місця доцільно змастити будь-яким засобом від опіків. Велике накопичення кумаринів в організмі людини призводить до розвитку хвороби, яка називається вітиліго.

При знищенні борщівника необхідно мати водонепроникний одяг і респіратор або протигаз. Хороший ефект у боротьбі з борщівником дає весняне знищення проростків, обрізка квіток в період бутонізації і початку цвітіння рослин, спалювання, обробка гербіцидами, розведення природних шкідників (борщовикова міль).