У яблуневих садах на півдні та в частині центральних областей України протягом останніх двох років виявляють вкрай небезпечного карантинного об’єкта – коричнево-мармурового клопа (Halyomorphahalys Stål). В Україні вперше його появу зареєстровано у 2018 році (Н. В. Скрипник, 2019).
Скоріш за все, клоп мігрував через теплі зими протягом останніх п’яти років, відсутність низьких температур повітря взимку та порушення вимог зовнішнього карантину. На сьогодні цей об’єкт активно утримує лідерські позиції щодо шкідливості й очікуваних збитків у сільськогосподарському секторі України.
Шкідник пошкоджує насіння, плоди та ягоди, молоді пагони багатьох рослин, а саме: плодових, польових, декоративних, лісових і овочевих культур, винограду й інших, а також харчується бур’янами. Перелік рослин-живителів налічує понад 300 видів рослин із 49 родин, однак перевагу надає представникам родини Rosacea.
Інвазія цього виду є надзвичайно складною. Уперше в 90-х роках минулого століття комаха вийшла за межі природного ареалу (де її чисельність істотно контролювали природні вороги) та потрапила на території багатьох країн у різних частинах планети, де успішно акліматизувалася.
Коричнево-мармуровий клоп (Halyomorphahalys Stål.) належить до родини Pentatomidae ряду Hemiptera. Цього небезпечного багатоїдного шкідника додали до «Єдиного Переліку карантинних об’єктів Євразійського економічного союзу», затвердженого Радою Євразійської економічної комісії від 30 листопада 2016 року № 158 і введений у дію з 1 липня 2017 року.
Візуально та способом «струшування» на світлу матерію дорослих особин чи личинок цього виду на деревах не виявляли. Цей клоп є теплолюбною комахою, його розвиток триває в межах від +15 до +33 °С. За температури повітря +35 °С і вище шкідник може перебувати в стані діапаузи.
Дорослі особини коричнево-мармурового клопа завдовжки 10–13 мм, тіло овальне, фон тіла світлий, по ньому зверху густо розкидані темні плями й окремі пунктирні цятки, що разом дає загальний коричневий колір. Нижня поверхня тіла має темний пунктирний малюнок, груди й голова також із металевими, блискучими, зеленкуватими ділянками й окремими пунктирними цятками. Зовні по межі черевця є контрастні темні, що мають зеленкуватий металевий відтінок і світлі смужки не трикутної форми. Однією з важливих відмінних ознак цього виду, порівнюючи з іншими садовими клопами, є :
- передня частина голови (вигляд зверху) має прямокутну форму;
- на перетинчастій частині передніх крил є темні смужки;
- забарвлення вусиків (їх передостанній членик є чорним із білою основою та верхівкою, останній членик є чорним із білою основою.
У 2020 році в умовах Херсонської області впродовж вегетації шкідник розвивався в трьох поколіннях, в умовах Дніпровської області — двох поколіннях зокрема: І покоління — з I декади травня (яйцекладки) по ІІІ декаду червня; ІІ покоління — з ІІІ декади червня по І декаду серпня; ІІІ покоління — з І декади серпня по ІІІ декаду вересня, опісля імаго впадали в діапаузу.
Коричнево-мармуровий клоп колючо-сисним хоботком висмоктує клітинний сік із молодих пагонів, листків і плодів. Крім зниження вмісту рослинних клітин під час живлення, він виділяє ферменти для кращого споживання соку, що призводить до омертвляння тканин, утворюються некротичні плями. Пошкодження стають помітними тільки протягом 2–3 тижнів після живлення. На листку з’являються некротичні плями, спостерігається його осипання. Поверхня пагонів і незрілих плодів стає горбистою, під шкіркою — суха ватоподібна тканина. Такі плоди мають невеликі некротичні плями, борозенки, коричневі зміни кольору, розвиваються бактеріози м’яких тканин, вони втрачають товарний вид, їх смак погіршується, при уколах у плодоніжку — осипаються. На яблуках пошкодження можуть нагадувати пошкодження градом. Пошкодження цим клопом можна відрізнити від фізіологічних проблем рослини, зауваживши, що ушкодження тканини спостерігається в межах 1 см від поверхні плодів.
Зважаючи на відсутність природних ворогів, чисельність популяції клопа стрімко зростатиме, що становитиме реальну загрозу рослинам. Нині достатньою й необхідною умовою для винищувальних заходів є сам факт наявності цього виду в ценозі плодових насаджень незалежно від його чисельності.
Стратегія захисту плодового саду полягає в таких обробках: перше обприскування за температури повітря +10 °С, коли клопи активно виходять із місць зимівлі й починають активно харчуватися перед паруванням (обробку насаджень варто проводити з 14:00, коли знижується їх льотна активність); друге обприскування в період масового відродження личинок І генерації шкідника; третє обприскування в період масового відродження личинок ІІ генерації шкідника.
Моніторинг та виявлення популяції карантинного шкідника проводиться фітосанітарними інспекторами за допомогою феромонних пасток. Єдиним ефективним методом боротьби проти мармурового клопа є хімічний. Слід пам’ятати, що основний «удар» шкідникові слід наносити у весняний період – коли розвивається перше його покоління, комахи мають ослаблений імунітет, і лише препаратами згідно з «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
Для здорової людини клопи загрози не несуть, але у разі попадання на тіло людей з ослабленою імунною системою, вони можуть кусатися. Це спричиняє набряки, а при попаданні в кімнату виділяють дуже неприємний запах – запах скунса, суміші паленої гуми з кінзою і викликають алергічну реакцію. У природних умовах цей запах відлякує від клопів їхніх ворогів – птахів, комах.
Коричневий мармуровий клоп – лідер серед небезпечних шкідників