Пекельні цифри та слова
У серце б’ють, неначе молот,
Немов проклятий оживе
Рік тридцять третій.
Голод…голод…
Пам’ять – нескінченна книга, в якій записане все: і життя людини і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Кожен із нас переосмислює нашу історію, трагічні її сторінки, які примушують стискатися людські серця. Одна з найстрашніших таких сторінок – Голодомор, який призвів до небачених безневинних жертв.
З нагоди цієї події на агрономічному відділення ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБіП України» кураторами Застулкою І. – О. Ю. , Цапом І.І. та студентами груп ЗП – 11, 31, 41 та Еко – 21, було проведено виховну годину «Такого ще земля не знала», присвячена пам’яті жертв Голодомору.
Мета заходу: поглибити знання студентів про трагічні події 1932 – 1933 років, показати, що це була цілеспрямована політика з метою ліквідації проявів українізації, позбавлення українців історичної пам’яті.
Розпочав захід куратор групи ЗП -31 Застулка І. – О. Ю., який наголосив, що ми всі повинні пам’ятати тих, хто прийняв мученицьку смерть у 1932 – 1933 роках.

Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці.
Зроніть сльозу за тими хто не зріс,
Що мали зватись гордо – українці,-
такими рядками студенти розпочали основну частину виховної години.





Вірші та розповіді доповнювалися відеоматеріалами та фотоматеріалами, які супроводжувалися скорботними піснями.
До присутніх звернулася і заступник директора з виховної роботи Попович В.І., яка зазначила що це був масовий сталінський терор, спрямований на винищення українського народу.


Урочисто прозвучали на завершення заходу слова куратора групи ЗП – 41
Цапа І.І., що дякувати Богу і натрудженим рукам ми маємо святий хліб щодня, і без цього скарбу ніхто не сідає до столу. На нашому столі присутні і хліб і зерно- символи життя і перемоги над голодом.

Олександр Застулка
Іван Цап