Сучасна технологія вирощування суниці в колекційних насадженнях ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБІП України»

01 лип.,2022

Сучасна технологія вирощування суниці в колекційних насадженнях ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБІП України»

Суниця – найпопулярніша серед ягідних культур, займає перше місце у світовому виробництві ягід. Вона ароматна, приваблива на вигляд, має чудовий смак. За хімічним складом суниця багата на пектини – 1 -2%, містить 8-10% цукру, 0,8-1,8% органічних кислот, серед яких переважають лимонна, яблучна, щавелева та аскорбінова, а також фолієва, саліцилова, хінна. Вона містить такі мікроелементи, як калій, фосфор, кальцій, магній, залізо, йод. Лікувальні властивості суниці посилюються значним вмістом і широким спектром практично всіх вітамінів (групи А, С, РР, В, Е, К), а також кумаринів, необхідних людині. За вмістом вітамінів С і Р плоди суниці поступаються лише чорній смородині.

Студенти заклали досліди вирощування суниці на практичних заняттях з дисципліни «Селекція овочевих, плодових і ягідних культур», вони мали змогу вивчати і технології закладання рослин суниці, і способи догляду за культурами.

Сучасна технологія вирощування суниці базується на використанні нових сортів та плівкових матеріалів. Застосування плівки в ряду дозволяє уникнути забруднення ягід суниці, пригнічується ріст бур’янів, зменшуються витрати по догляду за насадженнями. Плівка сприяє створенню в ґрунті відповідного мікроклімату, він краще прогрівається, стимулюючи утворення порівняно більшої розетки коренів та відповідно інтенсивний ріст листків і ягід, а отже, отримання ранньої продукції. За такої технології, як правило, не використовуються гербіциди, таким чином у никається забруднення ягід гербіцидами.

Основою будь якої технології є сорт, тому застосування нових високоприбуткових сортів суниці сприяє високій рентабельності даної культури. В колекційних насадженнях ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБІП України» - висаджені сорти суниці, а саме Альба, Полка, Клері, Десна, Ельсанта та інші. Студенти агрономічного відділення навчаються не тільки технології вирощування суниці та за морфологічними ознаками відрізняти сорти, але і мають змогу поласувати смачними ягодами.

До фізіологічних ознак, які характеризують сорт, належать: зимостійкість, посухостійкість, спековитривалість, а також ураження та пошкодження хворобами й шкідниками.

Суницю можна садити навесні, влітку, і восени. Залежно від погодних умов року, наявності розсади, від якості підготовки ділянки, а також від організаційних заходів і наявності у господарстві робочої сили на час садіння добрі результати одержують при різних строках закладання плантації. Якщо суниці висаджують навесні, то використовують найраніші строки, коли грунт достатньо забезпечений вологою, що нагромадилась у зимово-весняний період. В умовах Закарпаття де переважає м’який клімат і достатня кількість опадів найкращі результати одержують при літньому садінні у третій декаді липня та першій декаді серпня. При цьому висаджені рослини до кінця вегетації розкущувалися і наступного року давали врожай. Літнє садіння дає добрі результати лише при достатній кількості вологи в грунті до кінця вегетації рослин. При відсутності або недостатній кількості опадів і без штучного поливу плантації суниць можуть загинути повністю, навіть при умові доброго їх приживлювання після садіння.

Густіше розміщення рослин у ряду сприяє швидшому утворенню добре виповненої смуги і підвищенню врожайності у наступному році, особливо після літнього або ранньоосіннього садіння. Проте слід урахувати, що чим більше висаджують рослин не гектарі, тим вищі витрати коштів на розсаду і робочу силу. Щоб забезпечити високий урожай і зручний обробіток ґрунту, ширину міжрядь на промислових плантаціях установлюють 80-90 см з відстанню між рослинами в ряду 20-40 см.

Насадження суниці навесні, влітку та восени мають бути чистими від бур’янів. За систематичного обробітку ґрунт очищається від бур’янів, поліпшується його аерація, краще зберігається ґрунтова волога.

На перезволожених ґрунтах суницю вирощують на грядах, підвищених місцях або на гребенях ґрунту.

Для забезпечення нормального росту і плодоношення суниці під оранку на гектар вносять по 80 т гною, або компомту, 400-600кг/га суперфосфату, 300-500 кг/га калійної солі.

Якщо перед садінням у грунт не внесли достатньої кількості добрив, тобто менше рекомендованої насадження створені рано на весні, потрібно підживлювати з другої половини вегетації. В той же час надмірне живлення негативно впливає на ріст і розвиток суниці: рослини запізнюються з зав’язуванням ягід, внаслідок чого ранні сорти плодоносять пізніше , тобто втрачають основну свою перевагу – ранньостиглість. Сорти середнього та пізнього строків достигання ягід також дають урожай у пізніші строки. За надмірного живлення інтенсивно ростуть сланкі пагони і розетки, внаслідок чого урожай знижується. Одним з лімітуючи чинників продуктивності суниці є рівень забезпеченості рослин азотом. Визначення оптимальних азотних добрив дає змогу отримувати високі врожаї якісної продукції. Внесення у фазі висування квітконосів 130-180г. на 10 м² аміачної селітри сприяє збільшенню кількості цих репродуктивних органів відповідно на 10,7-14,4%. У насадженнях першого і другого років плодоношення азотні підживлення позитивно впливають на врожайність та якість ягід сортів суниці всіх строків достигання. Азотне добриво сприяє збільшенню середньої маси ягід від 6 до 8%.

На поживний режим суниці впливають і мікродобрива, які в комплексі з основними мінеральними повністю забезпечують потреби рослин в елементах живлення. Вони потрібні для нормального розвитку і плодоношення культури. Нестача або відсутність мікродобрив призводить до фізіологічних змін, які проявляються різними захворюваннями і негативно впливають на ріст і врожайність. Позакореневе підживлення мікроелементами сприяє підвищенню врожайності залежно від сорту від 7,8 до 25,1%. Найкраще підживлювати наприкінці квітування на початку утворення зав’язі сумішшю сірчанокислого цинку, сірчанокислого марганцю, бури та азотнокислого кобальту у концентрації 0,025%.

На суницях паразитує велика кількість шкідливих організмів. Значної шкоди суничним насадженням завдають шкідливі комахи і кліщі, нематоди, грибні, вірусні та мікоплазмові інфекції. Для підтримування належної продуктивності рослин та якості врожаю суничні насадження слід захищати.

Дотримання сівозміни та закладання плантації здоровим садивним матеріалом дозволяє уникнути багатьом проблемам пов’язаним з захворюваннями суниці.

Викладач агрономічних дисциплін, к.с.г.н.
Наталія Шахнович