Майже 37 років віддаляють нас від того рокового дня, коли «третій Янгол засурмив і на землю впала гірка зірка Полин» — вибухнув четвертий реактор Чорнобильської АЕС.
Про ймовірні причини катастрофи планетарного масштабу написано силу- силенну матеріалів, знято сотні документальних фільмів. Сьогодні ж, у День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, пропонуємо спогади людей, які знають про неї не з газет чи фільмів.
14 грудня в Україні відзначають День вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС — людей, які ціною свого життя і здоров’я змогли здолати страшну трагедію XX століття, що сталася 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС.

36 років тому було побудовано об’єкт «Укриття», проєктування і спорудження якого було здійснено за рекордно короткий строк — всього за півроку. Особливість і складність цього об’єкта полягала у відсутності як у вітчизняній, так і у світовій практиці досвіду подолання наслідків такої масштабної аварії. Об’єкт «Укриття» надав фахівцям час для напрацювання подальших важливих високотехнологічних рішень. Саме 14 грудня було офіційно повідомлено про завершення будівництва і прийняття в експлуатацію комплексу захисних споруд над зруйнованим у результаті вибуху четвертим енергоблоком ЧАЕС, чим було завершено перший етап ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Це, по суті, була перша перемога над зловісним атомом, який вирвався з-під контролю людини після квітневого вибуху. Цей день пам'яті давно став скорботним нагадуванням всьому людству про важку перемогу над вогнем, який охопив реактор атомної станції. Катастрофа вважається найбільшою за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей і опромінення тисяч ліквідаторів.
Серед тих, які боролися зі страшним лихом було чимало наших земляків, які ризикуючи життям та здоров’ям, в ті пекельні дні з честю виконали свій обов’язок перед Батьківщиною. Їхній подвиг неможливо переоцінити – як не можна переоцінити значення того, що вони зробили. Їхній героїзм, патріотизм і професійна майстерність перевірені часом. Ми не маємо права забувати про самопожертву ліквідаторів аварії на ЧАЕС, які пройшли через усі кола ядерного пекла. Багато з цих людей не дожили до теперішніх днів, віддавши своє життя задля збереження життя і здоров’я майбутніх поколінь.
Своїх героїв треба знати, шанувати і пам’ятати. Час може лікувати від усього, але не від пам’яті. Пам’ять … Саме вона є рушієм еволюційного поступу в майбутнє й оберегом найвищих загально людських цінностей. І якщо народ пам’ятає уроки своєї історії, він вартий того, щоб дивитись у майбутнє.
Шановні ліквідатори наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції!
У цей день ми вклоняємося перед мужністю, самовідданістю та високим професіоналізмом ліквідаторів. Низький уклін вам за вашу мужність і подвиг. Нехай Господь пошле вам міцного здоров’я, благополуччя і достатку у родинах. Мирного неба над головою та довгих і щасливих років життя.

Хай залишиться в минулому й ніколи не повториться жах Чорнобильської катастрофи, а пам’ять про ті події навчить нас цінувати мир та спокій.
Доктор Наталія,
голова циклової комісії агрономічних дисциплін