Результати досліджень життєздатності озимини…

14 бер.,2023

: Новини Агрономічного відділення

Результати досліджень життєздатності озимини…

Метод монолітів дає найдостовірнішу характеристику життєздатності посівів за умови беззаперечного дотримання всіх правил відбору, транспортування, відтавання та відрощування зразків. Попереднє оцінювання можна провести вже на 8-10 день, остаточне — на 15-20-й.

Студенти агрономічного відділення коледжу на лабораторно-практичних заняттях з дисципліни «Технологія виробництва продукції рослинництва» разом з викладачами Наталією Бабіля, Вікторією Кипилою, Андрієм Чонкою, протягом 20днів проводили дослідження по визначенні життєздатності рослин методом монолітів з посівів озимих культур. Попередньо, 20 лютого 2023 року, відібравши моноліт ґрунту розміром 30х30 см завтовшки 15 см з колекційно-демонстраційних полів ВСП «Мукачівський фаховий коледж» загальною площею 30 га.

Технологія проведення досліджень, наші дії:

Як моноліти відтанули, їх перенесли у тепле, добре освітлене приміщення з температурою +15°С.
Надземну масу рослин зрізали ножицями на висоті 4-6 см від поверхні ґрунту, пустоти й тріщини засипали ґрунтом.
На кожний моноліт оформили етикетку, в якій зазначили найменування культури, сорт, назву попередника, площу й номер поля, дату висіву.
Рослини поливали водою кімнатної температури, підтримуючи достатню вологість ґрунту і не допускаючи його пересихання або перезволоження.
Через десять днів провели попередню оцінку життєздатності рослин, а через 15-20 днів – остаточну.

При аналізі стану рослин з моноліта визначаємо:

розвиток рослин на дату відбору моноліту (кількість стеблин на рослину, розвиток кореневої системи, висота рослин);
відсоток живих та мертвих рослин в перерахунку на 1 кв. м площі;
життєздатність рослин – сильні чи ослаблені.

Процес визначення життєздатності рослин, дії:

Для аналізу розвитку рослин їх бережно виймаємо з ґрунту, ретельно відмиваємо рештки ґрунту з кореневої системи та розділяємо живі і загиблі паростки.
Здійснюючи облік, до життєздатних зараховуємо рослини, що активно утворюють нові листки та вузлові корені. Проте слід зауважити, що у слаборозвинених з осені рослин та в умовах недостатнього освітлення, а також на початку і в середині зими нові вузлові корені можуть не утворюватися, але за активного відростання листкових пластинок такі рослини потрібно зараховувати до життєздатних.
Потім підраховують кількість загиблих рослин і обчислюють цей показник для загального стану посівів.
Надалі відсоток життєздатних рослин розраховуємо за формулою: Х=(А:В)х100,

де Х – життєздатність посіву у %, А – кількість живих рослин у пробі, В – загальна кількість рослин у пробі.

За результатами відрощування монолітів у ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБіП України» станом на 13 лютого 2023 року студентами під час практичного заняття з дисципліни «Технологія виробництва продукції рослиництва» було визначено життєздатність посівів озимих зернових культур.

А саме, для пшениці м’якої озимої становить 98 % життєздатних рослин. Для ячменю озимого – 96% життєздатних рослин.

Візуальний аналіз життєздатності рослин у польових умовах свідчить про те, що лише в окремих місцях посіву пшениці озимої відмічається незначне ушкодження листкових пластинок, які зможуть швидко відновитися з підвищенням температурного режиму після відновлення весняної вегетації.