Результати досліджень життєздатності озимини…

Метод монолітів дає найдостовірнішу характеристику життєздатності посівів за умови беззаперечного дотримання всіх правил відбору, транспортування, відтавання та відрощування зразків. Попереднє оцінювання можна провести вже на 8-10 день, остаточне — на 15-20-й.

Image

Студенти агрономічного відділення коледжу на лабораторно-практичних заняттях з дисципліни «Технологія виробництва продукції рослинництва» разом з викладачами Наталією Бабіля, Вікторією Кипилою,  Андрієм Чонкою, протягом 20днів проводили дослідження по визначенні життєздатності рослин методом монолітів з посівів озимих культур. Попередньо, 20 лютого 2023 року,  відібравши моноліт ґрунту розміром 30х30 см завтовшки 15 см з колекційно-демонстраційних полів ВСП «Мукачівський фаховий коледж»  загальною площею  30 га.

Image
Image
Технологія проведення досліджень, наші дії:
  1. Як моноліти відтанули, їх перенесли у тепле, добре освітлене приміщення з температурою +15°С.
  2. Надземну масу рослин зрізали ножицями на висоті 4-6 см від поверхні ґрунту, пустоти й тріщини засипали ґрунтом.
  3. На кожний моноліт оформили етикетку, в якій зазначили найменування культури, сорт, назву попередника, площу й номер поля, дату висіву.
  4. Рослини поливали водою кімнатної температури, підтримуючи достатню вологість ґрунту і не допускаючи його пересихання або перезволоження.
  5. Через десять днів провели попередню оцінку життєздатності рослин, а через 15-20 днів – остаточну.
Image
При аналізі стану рослин з моноліта визначаємо:
  • розвиток рослин на дату відбору моноліту (кількість стеблин на рослину, розвиток кореневої системи, висота рослин);
  • відсоток живих та мертвих рослин в перерахунку на 1 кв. м площі;
  • життєздатність рослин – сильні чи ослаблені.
Image
Image
Процес визначення життєздатності рослин,  дії:
  1. Для аналізу розвитку рослин їх бережно виймаємо з ґрунту, ретельно відмиваємо рештки ґрунту з кореневої системи та розділяємо живі і загиблі паростки.
  2. Здійснюючи облік, до життєздатних зараховуємо рослини, що активно утворюють нові листки та вузлові корені. Проте слід зауважити, що у слаборозвинених з осені рослин та в умовах недостатнього освітлення, а також на початку і в середині зими нові вузлові корені можуть не утворюватися, але за активного відростання листкових пластинок такі рослини потрібно зараховувати до життєздатних.
  3. Потім підраховують кількість загиблих рослин і обчислюють цей показник для загального стану посівів.
  4. Надалі відсоток життєздатних рослин розраховуємо за формулою: Х=(А:В)х100,
 де Х – життєздатність посіву у %,   А – кількість живих рослин у пробі,  В – загальна кількість рослин у пробі.
 
Image
Image
За результатами відрощування монолітів у ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБіП України» станом на 13 лютого 2023 року студентами під час практичного заняття з дисципліни «Технологія виробництва  продукції рослиництва» було визначено життєздатність посівів озимих зернових культур.
А саме, для пшениці м’якої озимої становить 98 % життєздатних рослин. Для ячменю озимого – 96% життєздатних рослин.
Image

Візуальний аналіз життєздатності рослин у польових умовах свідчить про те, що лише в окремих місцях посіву пшениці озимої відмічається незначне ушкодження листкових пластинок, які зможуть швидко відновитися з підвищенням температурного режиму після відновлення весняної вегетації.

Image
Image
Все буде добре!
 Викладачі агрономічних дисциплін
Наталія Бабіля
Вікторія Кипила
Андрій Чонка