СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ТА ОЗИМОГО ЯЧМЕНЮ.

24 квіт.,2023

: Новини Агрономічного відділення

СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ТА ОЗИМОГО ЯЧМЕНЮ.

На товарних посівах озимої пшениці і озимого ячменю ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБіП України» на заняттях з навчальної практики з дисципліни «Захист рослин» викладачем агрономічних дисциплін Андрієм Чонкою разом з студентами агрономічного відділу групи АГ-31 спеціальності 210 «Агрономія», було проведено практичне заняття на тему: «Гербіцидний захист озимої пшениці та ячменю» з одночасним внесенням на посіви, за допомогою наявної в господарстві сільськогосподарської техніки, засобів захисту озимих колосових культур.

Гербіцидний захист озимої пшениці від бур’янів прив’язаний до систем фунгіцидного й інсектицидного захисту. Гербіциди, інсектициди та фунгіциди часто застосовують разом у бакових сумішах, а також із листковим підживленням мікроелементами (сульфат магнію) і азотом в амідній формі (карбамід).

Проте використовувати гербіциди в період кінець кущіння – початок виходу в трубку (ВВСН 27–32) при настанні відповідних температур потрібно строго регламентовано і не бажано в баковій суміші з іншими препаратами, оскільки їх застосування для культурних рослин супроводжується стресом, який не завжди візуально помітний. При цьому фітотоксичний вплив гербіциду в бакових сумішах з мікроелементами, амінокислотами та рідкими добривами часто зростає. Цей ефект пов’язаний з підвищенням метаболізму при застосуванні мікродобрив та інших речовин, а також зі зміною формуляції гербіциду і температурних режимів.

За відсутності навесні шкідників (злакової мухи, злакової тлі, цикадки) і хвороб (борошниста роса) інсектициди та фунгіциди в період Т1 кінець кущіння – початок виходу в трубку (27–32) можна не вносити. Їх бажано внести під час другої фунгіцидної обробки в Т2 – поява та ріст прапорцевого листка (ВВСН 37–39) до появи перших остей колоса або остевидних відростків (ВВСН 49), при перевищенні ЕПШ від злакової тлі, пшеничного трипса, п’явиці, шкідливої черепашки, хлібного звичайного пильщика.

Гербіциди на зернових застосовують зазвичай після появи сходів восени і навесні. Найчастіше восени проводять післясходову обробку гербіцидами у фазі сім’ядоль у бур’янів і у фазі 1–3 листків культури (пендіметалін, флуміоксазін) або трьох листків зернових (амідосульфурон, флорасулам, йодосульфурон, тифенсульфурон-метил, трибенурон-метил). Ауксиноподібні гербіциди (дикамба, амінопіралід, клопіралід, флуроксипір, 2,4-Д, МЦПА) восени на озимій пшениці застосовувати не можна, оскільки при температурі нижче +10°С вони стають фітотоксичними для рослин.

Навесні від початку до кінця фази кущіння (ВВСН 20–29) використовують гербіциди з діючими речовинами 2,4-Д, МЦПА, бентазон, дикамба, клопіралід, а в фазу кущіння (ВВСН 20–29) до початку появи прапорцевого листка (ВВСН 30–37) – тифенсульфурон-метил, трибенурон-метил, флорасулам, флуметсулам, сульфосульфурон, просульфурон.

Проти злакових однорічних бур’янів ефективні діючі речовини пендиметалін (фаза 1–3 листки), феноксапроп-п-етил, феноксикарп-п-етил (від 2 листків до кінця кущіння), сульфосульфурон, піноксаден (від 3 листків до появи прапорцевого листка), а проти дводольних бур’янів – флорасулам, флуметсулам, тифенсульфурон-метил, трибенурон-метил і ауксиноподібні гербіциди. Навесні післясходове застосування слід проводити якомога швидше при настанні необхідних температур, оскільки зернові менш чутливі, а біологічна ефективність препаратів проти бур’янів висока.

Найбільш критичним періодом для озимої пшениці та ячменю вважається фаза виходу в трубку (подовження стебла, ВВСН 30–39), в якій відбувається швидкий ріст пагона, а також закладка і розвиток колоса. У цей період нестача вологи, елементів живлення (особливо азоту), конкуренція з бур’янами, ураження хворобами і шкідниками може привести до різкого зменшення врожайності культури.

Обробка посівів гербіцидами, ретардантами, фунгіцидами у ВВСН 33–36, коли одночасно з подовженням стебла і утворенням із 3-го по 6-й вузол відбувається інтенсивний ріст колоса, може викликати фітотоксичний стрес, який негативно позначиться на закладенні квіток у колосі та вплине на рівень урожайності.

Ураження озимої пшениці хворобами і шкідниками у фазах розвитку

У зв’язку з цим наші рекомендації щодо внесення низки гербіцидів (флорасулам, флуметсулам, тифенсульфурон-метил, трибенурон-метил), що мають більш ширше вікно застосування – від 2–3 листків, кущіння до початку появи прапорцевого листка (ВВСН 37), не зовсім правильні й не враховують конкретні температурні режими та погодні умови. Найбільш виправданим кінцевим терміном для внесення таких гербіцидів є утворення другого вузла (ВВСН 32), коли ще не відбувається швидкий ріст стебла, закладення і розвиток колоса.

При внесенні гербіцидів важливо дотримуватися температури повітря, фази розвитку культури та бур’янів. Для однорічних злакових бур’янів оптимальна фаза становить 1–4 листки, однорічних дводольних – 2–6 листків. Серед багаторічних дводольних бур’янів осот найбільш вразливий у фазі 6–8 листків (розетки), березка польова – при довжині погона до 15 см, а багаторічні злакові – пирій повзучий при досягненні висоти 10–15 см.

Препарати на основі тифенсульфурон-метилу, трибенурон-метилу, флорасуламу, амідосульфурону, просульфурону можуть працювати від 5–8°С. Гербіциди з д.р. 2,4-Д діють оптимально при температурі 15–20°С (мінімальна температура 8–12), дикамба – 15–20°С (8–12), флуметсулам – 12–25°С (5–8), флуроксипір – 15–20°С (7–8), пендиметалін – 5–6°С (0).

Сульфонілсечовинні та триазолопіримідинні гербіциди на зернових рекомендується застосовувати при температурі від 5–25°С, а в комбінації з дикамбою або 2,4-Д – при температурі 15–25°С. Піретроїдні інсектициди не можна застосовувати при температурі вище 25°С, оскільки тоді їх ефективність знижується.

Для триазольних фунгіцидів оптимальна температура від 12°С, стробілуринів – 10°С. При високій температурі, вище ніж 25°С, стробілурини не рекомендується вносити. Обережними потрібно бути з фунгіцидами морфолінової групи, які можуть викликати опіки на рослинах.

Фази розвитку озимої пшениці

Найчастіше у квітні при першій фунгіцидній обробці в баковій суміші з гербіцидом (Т1) в період кінець кущіння – початок виходу в трубку (27–32) складаються такі погодні умови, коли вдень температура піднімається до 14–15°С, а вночі опускається до 2–3°С. Температура нижче 5°С особливо небезпечна для більшості препаратів. У таких випадках потрібно чекати підвищення мінімальної добової температури.

Обприскування страховими препаратами потрібно припиняти зазвичай за 2 години при знижені температури нижче 5°С (якщо використовуються сульфонілсечовини, триазолопіримідини), 8–12°С (гормоноподібні гербіциди) чи підвищенні вище 25°С. Відновлювати обробку посівів гербіцидами потрібно не раніше ніж через 2 години після поновлення температурного режиму 5–25°С для сульфонілсечовин, триазолопіримідинів, 8–25°С для гормоноподібних гербіцидів.

Гербіцидами для контролю хвоща, березки польової є бентазон + МЦПА (Базагран М), МЦПА у формі диметиламінної солі (2М-4Х), флорасулам + амінопіралід (Ланцелот), а для боротьби з березкою польовою – флуроксипір (Томіган). МЦПА безпечніший для пшениці, ніж 2,4-Д.

Найбільш поширеним серед гербіцидів, який використовують для знищення осотів (жовтого й рожевого), є клопіралід (Лонтрел, Лонтрел Гранд). Досить ефективними в боротьбі з коренепаростковими бур’янами (осот рожевий, березка польова, щавель горобиний, молочай звичайний, льонок звичайний, жовтий осот польовий, степовий гірчак звичайний, латук татарський) в посівах зернових колосових культур є гербіциди хімічної групи сульфонілсечовини як окремо, так і в комбінації з діючими речовинами інших класів: йодосульфурон + амідосульфурон + мефенпір-діетил (антидот) (Гроділ Максі), триасульфурон + дикамба (Лінтур), просульфурон (Пік), метсульфурон-метил (Ларен Про), амінопіралід + флорасулам (Ланцелот), метсульфурон-метил + трибенурон-метил (Плуггєр), трибенурон-метил + тифенсульфурон-метил (Калібр), трибенурон-метил (Тру) та інші.

Після контрольного огляду стану посівів в господарстві, по урочищам виявлено, що в посівах наявні наступні коренепаросткові бур’яни: осот рожевий, березка польова, щавель горобиний, молочай звичайний, льонок звичайний, жовтий осот польовий, степовий гірчак звичайний, латук татарський, амброзія, ромашка, щавель кінський і було прийнято рішення на ці площі вносити гербіциди в баковій суміші( гранстар голд 20мг/га + прима 0,5 л/га). В урочищі Біля очисних посіви ячменю засмічені Татарською гречкою і тому тут внесли гербіцид в баковій суміші: Гранстар голд 20 мг/га + Прима 0,5 л/га + Агрітокс 1 л/га.

Викладач агрономічних дисциплін
Андрій Чонка

Перегляди: 1286