Озимий ячмінь - найменш морозо- і зимостійкий серед хлібних озимих культур. Восени він може виходити в трубку, після чого морозо- і зимостійкість різко падає. Пояснюється це тим, що стадія яровизаціі триває не більше 30 - 40 днів. В індивідуальному розвитку озимий ячмінь проходить такі самі технологічні фази і етапи органогенезу, як і інші хлібні озимі культури. Тривалість фенологічних фаз у нього коротша. Тому і загальний період вегетації коротший. Озимий ячмінь на 9 - 10 днів достигає раніше озимої пшениці. Ячмінь - самозапильна культура. Досить вимогливий до грунтів. 

        Озимий ячмінь чутливий до строків сівби. При ранній сівбі рослини ще восени можуть виходити в трубку і гинути взимку. Тому висівати його треба в такий строк, щоб на кожній рослині утворилось не більше 4-5 пагонів. Орієнтовні строки сівби у Закарпатті – кінець вересня – початок жовтня. Спосіб сівби - звичайний рядковий або вузькорядний. Норми висіву адаптують до умов вирощування враховуючи сортові особливості. Середня норма висіву в Закарпатській області 4-5 млн. схожих насінин на 1га.

На заняттях технологічної практики студенти агрономічного відділення під керівництвом викладачів вивчали технологію підготовки насіння та грунту до сівби. Майбутні фахівці аграрного сектору приймали активну участь у посіві озимого ячменю сорту Луран.

Завідувач агрономічним відділенням 
Ольга Гудзовата