ВВА-1 – перспективна напівкарликова підщепа сливової групи. Спонтанний гібрид між вишнею повстистою та аличею. Відібраний Геннадієм Єрьоміним на Кримській дослідній селекційній станції ВІР (Росія). У порівнянні із аличею зменшує висоту дерева на 30–40%. Крони дерев, щеплених на ВВА-1, розлогі, зазвичай ширші, ніж вищі, що в цілому характерно для слаборослих підщеп. Розмножується ВВА-1 переважно зеленими живцями (укорінення становить 65–90%), також підщепа задовільно розмножується здерев’янілими живцями (60%). Останнім часом набуває поширення у країнах ЄС, де дає можливість створювати сади із щільністю 2 тисячі дерев на гектарі й більше. Розмножується відсадками, зеленими і напівздерев’янілими живцями в умовах штучного туману.
Кубань 86 – підщепа російської селекції виведена в результаті перезапилення аличі і персика. Стійка до хлорозу добре переносить важкі перезволожені ґрунти. Засухостіка, порослі не утворює коренева система стійка до нематод та кореневого раку. Створює сильну кореневу систему яка забезпечує добрий ріст та плодоношення дерев у саду.
ВСЛ-2– підщепа російської селекції, створена на Кримській ДСС Г.В. Єрьоміним, О.В. Проворченком і В.М. Подорожним в результаті схрещування степової вишні БС-2 (Cerasus fruticosa G. Waron.) і підщепи Л-2 (Cerasus lannesiana Carr.).. Досить успішно проходить її вивчення в Україні, Іспанії, Голландії, Франції, Чілі, США, Чехії, Туреччині та Польщі, яке показало вищу адаптивність, продуктивність і конкурентоспроможність цієї підщепи порівняно з іншими закордонними. Зимо- та посухостійка. Кореневої порослі утворює мало (тільки при пошкодженні коренів). Стійка до важких перезволожених грунтів, кореневих гнилей, кокомікозу та бактеріального раку. Знижує ріст дерев черешні, щеплених на ній, на 40-50% і прискорює вступ їх у плодоношення на 2-3 роки. З основними сортами черешні сумісність добра, вихід стандартних саджанців на цій підщепі на 21-29% вище, ніж на антипці. Добре розмножується ВСЛ-2 і здерев’янілими живцями (55,0 - 71,2%).
Підщепи було закладено за допомогою мотоблоку, роботу якого також вивчали студенти.
Викладач агрономічного відділення, к.с.н
Наталія Шахнович