Десикація (від лат. Desiccare — висушувати) — це надійний спосіб зберегти врожай і домогтися дружного швидкого дозрівання культури навіть за несприятливих кліматичних умов. Цей захід зазвичай виконують у фазі фізіологічної стиглості культури, коли припиняється процес її зростання й споживання поживних речовин та не накопичується маса сухих речовин.
Соя — особлива культура. Для неї характерна фізіологічна різноякісність. Це проявляється в тому, що на окремих рослинах чи навіть бобах однієї рослини відбувається неодночасний розвиток і дозрівання. Тобто боби навіть на одній рослині можуть мати різний ступінь зрілості.
За словами експерта, функція оператора зводиться до маркування ділянки (в систему вводяться GPS-координати), введення параметрів обприскування (висота польоту над культурою, швидкість польоту, швидкість подачі рідини і т.д.) та промиванні бака.
В основі фізіологічної дії десикантів лежать незворотні перетворення колоїдів клітини в бік ослаблення здатності тканин утримувати воду. Тобто діюча речовина десиканту утворює в рослині сої сильні оксиди, які руйнують клітинні мембрани й цитоплазму. В результаті цього відбувається швидка втрата клітинного соку, тканини швидко зневоднюються, і рослина висихає.
Оптимальною температурою повітря для проведення обробок десикантами є температура 15-20°С. Розпочинати десикацію слід за вологості насіння 30–50%. Вплив препаратів на рослини відбувається швидко — протягом 30–60 хвилин.
Норми витрати десикантів залежать від вмісту діючої речовини у препараті. Ми застосовували препарати на основі диквату «Жар БТ», 150 г/л — із нормою витрати 2– 3 л/га.
