Згідно з традиційною для виробництва класичною схемою на фоні осіннього основного й допосівного внесення фосфорно-калійних добрив, азотне підживлення озимих культур за умов реального виробництва проводять принаймні двічі: перше — ранньовесняне, після виходу посівів із зимового спокою, і друге — на початку виходу рослин у трубку. Згідно з багаторічними обліковими даними, така схема азотного живлення за умов середнього та пізнього терміну відновлення вегетації є виправданою. З огляду на істотні зміни гідротермічних умов навесні, до першого ранньовесняного підживлення потрібно підходити диференційовано, з урахуванням дати відновлення вегетації, густоти, ефективності осіннього кущіння рослин і стану розвитку посівів
Ефективність використання азотних добрив у системі ранньовесняних підживлень залежить від строків та способів їх внесення. Дія азоту у ті чи інші фази росту та розвитку рослин озимої пшениці абсолютно різна. Чим раніше проводиться ранньовесняне підживлення, тим більше воно впливає на підвищення урожайності, а чим пізніше — поліпшення якісних показників зерна.
Рослини озимих зернових ( пшениця, ячмінь) перебувають на II етапі органогенезу (фаза кущіння). Характерною біологічною особливістю хлібних злаків є їхня властивість кущитися, що визначається появою бокових пагонів та вузлових коренів. Найбільш сприятливою температурою для кущіння озимої пшениці є 13- 18°С, а при 2- 4°С кущіння майже повністю призупиняється. Вузол кущіння є основним органом рослини, і якщо він відмирає, рослина гине. Як правило він розміщений у ґрунті на глибині 1,5 -3,0 см і здатний витримувати значні низькі температури – до майже - 20°С.
Таким чином, враховуючи розвиток рослин озимих зернових культур на сьогоднішній день та приймаючи до уваги прогнози погодних умов на найближчу перспективу, можна стверджувати, що значної загрози посівам на завершальних етапах зимового періоду не передбачається. Разом з тим, є велика ймовірність відновлення активної вегетації озимини в порівняно ранні строки, що за якісного догляду за посівами може забезпечити вагомий урожай.
Викладач агрономічних дисциплін
Вікторія Кипила