В наших умовах дуже часто в силу прив’язки до ринків збуту і певної традиційності виробництва менеджмент господарств не може змінити спеціалізацію і вдається максимум до пошуку ефективніших сортів уже вирощуваних культур. Однак дуже часто продовжується процес інтенсифікації із застосуванням більшої кількості добрив, засобів обробітку і постійним зростанням фінансових ресурсів, що вкладаються у виробництво. Це у свою чергу призводить до зростання собівартості продукції і складності у формуванні конкурентноспроможної ціни. Світова практика показує, що вітчизняним агровиробникам слід більше уваги приділяти дослідженню і культивуванню не тільки нових сортів, але і нових культур і насаджень, що притаманні природним зонам з якими на півдні межує територія України. Природні процеси як і їх вплив на економічну діяльність аграрних виробників є об’єктивними тому для збереження конкурентноспроможності і достатнього рівня рентабельності менеджмент підприємств повинен забезпечити пристосування до цих умов.

Грубінка Ігор –заступник директора з виробничої практики