Останнім часом більшість сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств в Закарпатській області надає перевагу вирощуванню ярих культур таких, як кукурудза, соя, соняшник, гречка.
У зв’язку з цим відділ контролю в насінництві та розсадництві управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області звертає увагу виробників на вимоги щодо зберігання насіння таких культур, оскільки період їх зберігання становить 7–8 місяців.
Одним із чинників, що сприяють досягненню високих врожаїв вказаних рослин, є дотримання умов зберігання посівного матеріалу. Тому насіння до сівби потрібно зберігати в умовах, які б забезпечили його високу схожість та енергію проростання. А вирішальними факторами для зберігання насіння є його вологість і температура. Оптимальна температура при зберіганні – 5-10⁰С.
Особливої уваги потребує зберігання насіння олійних культур. Так, насіння соняшнику добре зберігається лише за вологості 5-6% і температури не вище як 10⁰С (за вологості 8% і температури 20⁰С його можна зберігати лише 1,5 місяці, за 10⁰С – 4,5, а за 1̊⁰С – понад 6 місяців). Водночас при зберіганні слід уникати температури повітря нижчої за мінус 15⁰ С. Насіння ріпаку вважають сухим, якщо його вологість не перевищує 8%, а під час зберігання особливо важливими є провітрювання та контролювання температури насіннєвої маси. Насіння сої характеризується здатністю поглинати вологу з навколишнього середовища, тому зберігати його можна лише за вологості, яка не перевищує 10-12%. Велика кількість білка в сої створює сприятливі умови для розвитку пліснявих грибів, особливо це стосується пошкодженого зерна. При правильному зберіганні в перші роки не тільки не знижується схожість насіння, а й підвищуються його врожайні якості.
Під час розміщення насіння необхідно уникати випадкового змішування, тому насіння розміщують за сортами, а в межах сорту – за категоріями. Не можна розміщувати у сусідніх засіках насіння інших культур, які важко відокремлюються. Насипати засік треба так, щоб він залишався недовантаженим на 15-20 см, це застерігає від попадання насіння з одного засіка в інший.
Висота насипу насіння зернових культур не повинна перевищувати 2.5 м, а при підвищеній вологості і потеплінні – не більше як 1.5 м. При зберіганні насіння у мішках їх вкладають на дерев’яні настили, які знаходяться на рівні від підлоги не нижче за 10 см. Для насіння зернових культур у штабелі не повинно бути більше 8 рядів мішків, для олійних культур (соняшник, ріпак, соя) – не більше 5 рядів.
Вологість насіння визначають у кожній партії окремо, у кожному засіку у трьох шарах (на 30-40 см від поверхні, у середині насипу і біля підлоги) один раз на місяць при температурі насіння нижчій за 0⁰ С і двічі на місяць при температурі насіння вище 0° С. Особлива увага приділяється насінню, що зберігається поблизу стін та у верхньому шарі, де в першу чергу можливе зігрівання. Одночасно визначають зараженість насіння, його органолептичні показники, а також визначають і заселеність насіння шкідниками.
