Останнім часом більшість сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств в Закарпатській області надає перевагу вирощуванню ярих культур таких, як кукурудза, соя, соняшник, гречка.

У зв’язку з цим  відділ контролю в насінництві та розсадництві управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області звертає увагу виробників на вимоги щодо зберігання насіння таких культур, оскільки період їх зберігання становить 7–8 місяців.

Одним із чинників, що сприяють досягненню високих врожаїв вказаних рослин, є дотримання умов зберігання посівного матеріалу.   Тому насіння до сівби потрібно зберігати в умовах, які б забезпечили його високу схожість та енергію проростання. А вирішальними факторами для зберігання насіння є його вологість і температура.  Оптимальна температура при зберіганні – 5-10⁰С.

Особливої уваги  потребує зберігання насіння олійних культур. Так, насіння соняшнику добре зберігається лише за вологості 5-6% і температури  не вище як 10⁰С (за  вологості 8% і температури 20⁰С його можна зберігати лише 1,5 місяці, за 10⁰С – 4,5, а за 1̊⁰С – понад 6 місяців). Водночас при зберіганні слід уникати температури повітря нижчої за мінус 15⁰ С. Насіння ріпаку вважають сухим, якщо його вологість не перевищує 8%,  а під час зберігання особливо важливими є провітрювання та контролювання температури насіннєвої маси. Насіння сої характеризується здатністю поглинати вологу з навколишнього середовища, тому зберігати його можна лише за вологості, яка не перевищує 10-12%. Велика кількість білка в сої створює сприятливі умови для розвитку пліснявих грибів, особливо це стосується пошкодженого зерна. При правильному зберіганні  в перші роки не тільки не знижується схожість насіння, а й підвищуються його врожайні якості.

Під час розміщення насіння необхідно уникати випадкового змішування, тому насіння розміщують за сортами, а в межах сорту – за категоріями. Не можна розміщувати у сусідніх засіках насіння інших культур, які важко відокремлюються. Насипати засік треба так, щоб він залишався недовантаженим на 15-20 см, це застерігає від попадання насіння  з одного засіка в інший.

Висота насипу насіння зернових культур не повинна перевищувати 2.5 м, а при підвищеній вологості і потеплінні – не більше як 1.5 м. При зберіганні насіння у мішках їх вкладають на дерев’яні настили, які знаходяться на рівні від підлоги не нижче за 10 см. Для насіння зернових культур  у штабелі не повинно  бути більше 8 рядів мішків, для олійних культур (соняшник, ріпак, соя) – не більше 5 рядів.

Вологість насіння визначають у кожній партії окремо, у кожному засіку у трьох шарах (на 30-40 см від поверхні, у середині насипу і біля підлоги) один раз на місяць при температурі насіння нижчій за 0⁰ С і двічі на місяць при температурі насіння вище 0° С. Особлива увага приділяється насінню, що зберігається поблизу стін та у верхньому шарі, де в першу чергу можливе зігрівання. Одночасно визначають зараженість насіння,  його органолептичні показники, а також визначають і заселеність насіння шкідниками.

 

Схожість насіння необхідно визначати щомісяця. Одночасно зі схожістю визначають ступінь зараження плісенями, що дуже важливо для безпечного зберігання насіння. Остання перевірка схожості насіння повинна бути проведена не пізніше як за 20 днів до сівби.

Відбирають проби з кожної окремої партії і  відправляють у лабораторію на повний аналіз (чистота, схожість, вологість, вага 1000 зерен, зараженість хворобами та шкідниками). Повторний аналіз слід провести за 15-20 днів до сівби, щоб правильно встановити норму висіву.

Дотримання рекомендацій  дозволить зберегти високі сортові та посівні якості насіння, що стане запорукою майбутнього врожаю