День святого Валентина 14 лютого є неофіційним святом усіх закоханих, яке пройшло крізь століття, і сьогодні широко відзначається у всьому світі. Цей день, коли згадують ім’я святого, за популярністю може позмагатися хіба що з Днем Святого Миколая. Суспільне зібрало цікаві факти про історію виникнення найромантичнішого свята та традиції його святкування у різних країнах.
Достеменна історія цього свята досі невідома, проте у більшості переказів та легенд його "винуватцем" називають ранньохристиянського мученика Валентина — єпископа з італійського міста Терні (місто розташоване неподалік Риму – ред.), який жив у III столітті.
Священнослужитель, на ім'я Валентин таємно вінчав закоханих. Коли правитель про це дізнався, єпископа схопили, піддали жорстким тортурам і згодом обезголовили за "антидержавницьку" діяльність. У ніч перед стратою, яка відбулася 14 лютого між 269 року, він написав дівчині, ймовірно, дочці тюремного наглядача, з якою подружився в ув’язненні, любовного листа у віршованій формі та підписав його: "Твій Валентин". Згодом такі листи отримали назву "валентинки".
У 496 році Папа Геласій I заснував День пам’яті Святого Валентина, якого вшановують 14 лютого. Вважається, що він зробив це, аби витіснити язичницьке свято римських "люперкаліїв", яке щорічно відзначалося 15 лютого. Натомість образ святого Валентина мав підкреслити духовний вимір кохання між чоловіком та жінкою.
Святий Валентин. з відкритих джерел
У XIV столітті священника Валентина канонізували за благі діяння. Відтоді День Святого Валентина широко святкується у святому світі, в тому числі й в Україні. Проте Православна церква України заявила, що День Святого Валентина "не відповідає фактам з реального життя святого Валентина" та не належить до православної традиції.
"Відповідно до однієї з найпопулярніших легенд, святий Валентин "вінчав закохані пари попри заборону жорстокого імператора Клавдія II"… Православна церква вшановує кількох святих, на ім'я Валентин. Святого, з яким пов’язують День закоханих, відомий у церковному календарі як святий Валентин Інтерамський (Італійський) з міста Терні.
Прообразом Дня святого Валентина вважають язичницьке свято Луперкалії. Це давньоримське свято родючості, назване на честь богині "божевільного" кохання та шлюбу Юнони і бога Фавна (Луперк — одне з його прізвиськ), покровителя стад, лісів полів та родючості.
Під час луперкалій приносили в жертву цапів та кіз. Зі шкур забитих тварин робили батоги, з якими оголені чоловіки йшли у місто та били ними усіх зустрічних, зокрема жінок. Одружені жінки охоче дозволяли себе бити, вважаючи, що це лікує їх від безпліддя та гарантує легкі пологи.
Дівчата писали листи кохання та кидали їх у величезну урну. Хлопці мали витягнути один листа і почати залицятися до дівчини, чий лист їм дістався.
А в стародавній Греції свято закоханих називалося Панурга. У цей день влаштовували ритуальні ігри на честь божества Пана, який вважався покровителем стад, полів і родючості. Бога зображали у вигляді маленького веселуна, що грає на сопілці та переслідує прекрасних німф своєю любов'ю. Чоловіки та жінки писали записки з ім'ям коханої людини та носили її в рукаві протягом тижня.
День святого Валентина в Європі почали широко відзначати орієнтовно з XIII століття, а до України це свято прийшло лише з середини 90-х.
Працівники бібліотеки
Габріелла Крамгольц
Любов Швардак