
Професійне вигорання — стан, що виникає внаслідок тривалого стресу та перевантаження на роботі. Воно часто приносить неприємні почуття, пов’язані з професійним середовищем: відчуття марності, втоми та розпачу. Людина з професійним вигорянням не відчуває мотивації та інтересу до роботи, а також стає байдужою до роботи, яка раніше її радувала та заряджала. Діана Михайлівна відмітила, що питання професійного вигорання педагогічних працівників у закладах освіти в умовах кризового сьогодення є досить актуальним. Динаміка освітніх змін кожного дня ставить перед педагогом нові задачі та вимоги, як до професійної, так і особистісної сторін особистості, які інколи педагог не може вирішити без відповідних психологічних знань. Викладач може відчувати емоційну пригніченість, що провокує фізичне виснаження, втрату професійних орієнтирів.

- Планування свого робочого часу відповідно до пріоритетів.
- Якісний відпочинок після робочого часу - є найзмістовнішою профілактикою професійного вигорання.
- Повноцінний міцний сон – є запорукою здоров’я нервової системи людини.
- Використовуйте протягом дня короткі паузи («хвилини очікування», «вимушеної бездіяльності») для розслаблення.
- Якщо перед вами виникла ситуація, що викликає занепокоєння, то візьміть коротку перерву. Зробіть глибокий «вдих» та довгий «видих» декілька разів. Подумайте, чи дійсно питання, яке виникло, варте емоційних витрат та що саме конструктивно можна вдіяти, щоб вирішити його.
- Відпочивайте разом зі своєю родиною, близькими друзями, колегами. Знаходьте час для того, що любите.
- Уміле застосування гумору в межах професійної діяльності та поза нею, знижує рівень емоційної напруги, позитивно налаштовує інших до взаємодії, сприяє емоційному розвантаженню.
- Намагайтеся чітко окреслювати власні кордони, особливо особистісні. Це сприятиме збереженню вашого психологічного комфорту та самопочуття.
- Вчіться говорити «Ні». Часто говорячи «Так» іншим, ми відмовляємо собі. Не усвідомлюючи цього важливого моменту, людина значно знижує якість власного життя, бере на себе відповідальність за інших, втрачає особистісний ресурс і активність.
- Заохочуйте себе за маленькі перемоги, нові досягнення тим, що любите. Приділяйте час власному здоров’ю.

- Вивести потерпілого з оточення, де стався нещасний випадок.
- Вибрати потерпілому найбільш зручне положення, що забезпечує спокій.
- Визначити вид травми (перелом, поранення, опік тощо).
- Визначити загальний стан потерпілого, встановити, чи не порушені функції життєво важливих органів.
- Розпочати проведення необхідних заходів, а саме:
- зупинити кровотечу;
- зафіксувати місце перелому;
- вжити реанімаційних заходів (оживлення): штучне дихання, зовнішній масаж серця;- обробити ушкоджені частини тіла.
- Одночасно з наданням першої долікарської допомоги необхідно викликати швидку допомогу або підготувати транспорт для відправки потерпілого до найближчої медичної установи.
- Повідомити адміністрацію про те, що трапилось.
