У ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБіП України» відбувся психолого-педагогічний семінар. Роботу семінару розпочала Тетяна Дзямко, завідувач навчально-методичного кабінету, яка ознайомила присутніх з порядком денним.
Перше питання, яке обговорювалося на семінарі - налагодження роботи в системі: педагоги – батьки – студенти.
Основні ідеї педагогіки партнерства та дієві способи налагодження співпраці викладача та батьків окреслила Зореслава Маргітич, куратор групи АГ-11. У своєму виступі вона зазначила, що викладач – центральна постать освітнього та виховного процесу в навчальному закладі. Навчання й виховання студентів, якщо висловитися метафорично, це два береги однієї повноводної ріки, які не можуть існувати одне без одного, є рівнозначними й однаково важливими.
Питання ефективної взаємодії між викладачем та батьками ніколи не втрачало свої актуальності. А особливо нині, коли авторитарна модель співпраці не лише морально застаріла, а й приховує чимало загроз, яким не місце в ХХІ столітті. Адже система, у якій педагог або батьки безапеляційно диктують свої умови оточуючим, лише вносить деструктив до навчального процесу. Партнерство у навчальному закладі має базуватися на засадах добровільності, рівності, порозуміння та взаємодопомоги. Права та обов’язки студентів, батьків та викладачів треба чітко формулювати, а головне – усвідомлювати і захищати. Саме так зусилля кожного з них будуть спрямовані на досягнення спільної мети.
Педагогіка партнерства є актуальною для всіх рівнів освіти. Вона ґрунтується на простих, але надзвичайно важливих принципах:
- взаємоповазі всіх учасників навчального процесу;
- довірливих стосунках та спільній наполегливій праці;
- позитивному та доброзичливому ставленні одне до одного;
- порозумінні та ефективній комунікації задля досягнення спільної мети;
- забезпеченні права вільного вибору;
- горизонтальній моделі співпраці (всі учасники навчального процесу мають бути рівноправними);
- соціальному партнерстві (добровільності визнання власних обов’язків та обов’язковість їх виконання).
Зореслава Юріївна наголосила, що взаємодія між викладачем та батьками в рамках педагогіки партнерства включає такі елементи:
- Постійну комунікацію, яка дозволяє оперативно реагувати на будь-які зміни та проблеми (створення чатів чи груп у соціальних мережах та месенджерах, проведення відеобесід).
- Неформальне спілкування (спільне святкування визначних подій та свят, які мають важливе значення для життя студентів та коледжу).
- Усебічну допомогу й участь батьків у організації та проведенні свят, тематичних та виховних заходів.
- Участь батьків у навчальному житті своїх дітей (добровільна допомога під час створення навчальних матеріалів та формування освітнього середовища, обмін життєвим та професійним досвідом).
Для налагодження партнерських взаємин викладача з батьками педагог запропонувала використовувати: навчальні тренінги, педагогічні практикуми, круглі столи, ділові ігри, дискусії, індивідуальні зустрічі .
Розвиток соціального інтелекту учасників освітнього процесу – наступне питання роботи семінару, з яким виступила Ольга Мигович – куратор групи ПВ-17. Вона розкрила зміст поняття «соціальний інтелект» як загальної здатності людини до пізн ання поведінки інших людей.
Сьогодні від будь-яких знань студента відділяє всього один пошуковий запит. За таких умов навчальний заклад має не лише навчати предмета, а й розвивати навички, необхідні для гармонійного співжиття з іншими. Адже надзвичайні математичні здібності, талант до мов чи розуміння точних наук не обов'язково є запорукою успіху в житті. Навчання без розвитку емоційної складової інтелекту може викликати труднощі в побудові стосунків, розумінні власних потреб і бажань, визначенні свого місця в соціумі.
Соціальний інтелект – це здатність людини розуміти та ефективно взаємодіяти з іншими людьми. У студентському житті можуть бути різні емоційні виклики, такі як стрес, тиск від навчання, адаптація до нового середовища тощо. Розвиток соціального інтелекту включає розуміння та управління власними емоціями, а також співчуття та розуміння емоцій інших людей.
Багато студентів виявляють інтерес до волонтерської роботи та соціальної діяльності. Участь у таких проектах допомагає розвивати соціальну свідомість, співробітництво, лідерство та розуміння соціальних проблем, що покращує соціальний інтелект.
Соціальний інтелект грає важливу роль у юнацькому віці, коли молоді люди активно формують свою ідентичність та взаємини з оточуючими. У цьому віці молоді люди починають усвідомлювати себе як частину соціального середовища. Вони розвивають здатність розуміти і впливати на інших, враховувати соціальні норми і встановлювати взаємини з різними групами людей. Юнаки та дівчата стикаються зі значними змінами емоційного стану під час підліткового періоду. Розвиток соціального інтелекту допомагає їм впоратися з цими змінами, розпізнавати та розуміти свої емоції, а також емоції інших людей. Це сприяє покращенню спілкування, встановленню добрих міжособистісних стосунків та уникненню конфліктів.
Розвиток соціального інтелекту у юнацькому віці є важливим фактором для успішного соціального адаптування, формування стабільних міжособистісних стосунків і розвитку лідерських якостей, які будуть корисними в подальшому житті.
Підбив підсумки роботи психолого-педагогічного семінару в.о. заступника директора з навчальної роботи - Ігор Грубінка. Він наголосив, що від того, як буде організована і реалізована робота з батьками студентів, значною мірою залежить успішність процесу навчання і виховання дітей. Встановлення і підтримка педагогічної взаємодії «діти-батьки-педагоги» слід вибудовувати на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправному партнерстві. Основою для такої співпраці має стати єдність у ставленні до дитини, як до найвищої цінності.
Наталія КЕПЕНАЧ
Тетяна ДЗЯМКО