Щорічно у третю неділю січня  за ініціативою ООН відзначається особлива історична дата -  Всесвітній день релігії.

У центрі уваги цього свята - поширення необхідної інформації та знань про існуючі культи, а також заклики до більшої терпимості і порозуміння між людьми різної віри. Численні народи, які населяють нашу планету, мають свою історію, культуру і релігію зі своїми переконаннями, обрядами і традиціями. Але в кожній вірі є однакові погляди на головні життєві цінності.

Засновниками Всесвітнього дня релігії стали прихильники бахаїзму. Вчення бахаї засноване на принципах єдності Бога і єдності народів. Відповідно за цією філософією, Національні Духовні Збори бахаї Сполучених Штатів в 1949 році оголосили установу Всесвітнього дня релігії, щоб розповісти про те, що релігія повинна бути силою, яка об'єднує, а не має спричиняти поділу. Духовні Збори закликали всіх віруючих визнати, що всі релігії мають право на існування, і їх об'єднують спільні духовні цілі, тому з 1950 року було вирішено відзначати свято на міжнародному рівні.

Всесвітній день релігії сприяє міжконфесійному діалогу і найкращому порозумінню: культові лідери збираються, щоб провести бесіди і прочитати лекції. У багатьох країнах проходять тематичні дискусії, круглі столи, співи та концерти. Це найкращий час, щоб поділитися своїми думками з іншими людьми і більше дізнатися про проблеми своїх сусідів. Кожна релігія - це цінна спадщина людства і гідна уважного ставлення і вивчення.

У світі зафіксовано понад 5 тис. релігій. Всі існуючі  релігії  обєднують у декілька груп: первісні форми  релігії, національні  релігії, нетрадиційні  релігії, нові релігійні рухи, світові  релігії - буддизм,  християнство, іслам.

Географічне поширення релігії в Україні неоднорідне. «Україна – унікальна держава в Європі, яка не відповідає моделі, де домінує одна релігія» на думку професора Хосе  Казанова.

34,5 відсотка (або 11642 громад) релігійних громад розташовано у західному регіоні України, 23 відсотки (або 7762 громад) розташовані у центральному регіоні, 17,3 відсотка (або 5853 громад) розташовано у південному регіоні та лише 9,3 відсотка (або 3138 громад) розташовано у східному регіоні. На початок 2021 року в Україні діяло 37 049 релігійних організацій.

Закарпатська область – це регіон України, який відрізняється високою релігійною активністю, що проявляється високими показниками забезпеченості населення релігійними громадами та населених пунктів  (громад на один населений пункт).

Релігійно-церковне життя на Закарпатті визначається певними особливостями, що пов’язані з культурно-історичними традиціями. Тут перехрещуються не лише політичні, економічні, національні, але й релігійні  інтереси сусідніх держав: Словаччини, Угорщини, Польщі та Румунії. І саме духовенство завжди було єдиним більш-менш освіченим суспільним станом, яке впливало на формування ідентичності жителів Закарпаття. Воно і виступало тим посередником між вірними і державами, в яких історично перебувало Закарпаття.

На території  області діють 1724 релігійні громади, 61 монастир, сім духовних навчаль­них закладів, дев’ять місіонерських товариств, сім релігійних братств, три центри та 15 управлінь.

Всім без виключення національним меншинам створено відповідні умови для сповідування своєї релігії. Загалом, міжконфесійна ситуація в області стабільна та прикладово, толерантна. Релігійним організаціям національних меншин створено сприятливі умови для задоволення їхніх релігійних потреб згідно власних історичних та етнокультурних традицій.

Вони на 80% забезпечені культовими спорудами а саме 1602 культових спорудах та приміщеннях, пристосованих під молитовні, з яких у власності релігійних громад 1346 храмів та молитовних будинків, у користуванні – 101, 155 будівель пристосовано під молитовні.

Традиційно щороку відбуваються передвеликодні та передріздвяні зустріч керівництва області із очільниками та представниками християнських конфесій. Єпархії постійно беруть участь у спільних міжконфесійних наукових, соціальних та місіонерських проектах.

Релігійно-церковне життя області відроджується на поліконфесійній основі. Це і визначає строкатість сучасної міри поширення релігійних організацій на Закарпатті. Конфесійна та георелігійна ситуація характеризується складністю, динамічністю та мозаїчністю, які відбивають напруженість сучасного релігійного процесу.