«СЕНТ-МІКЛОШ» - ЗАМОК СЕРЕДНЬОВІЧНОГО КОХАННЯ ІЛОНИ ЗРІНІ

15 квіт.,2024

: Новини відділення бухгалтерських та туристичних дисциплін

«СЕНТ-МІКЛОШ» - ЗАМОК СЕРЕДНЬОВІЧНОГО КОХАННЯ ІЛОНИ ЗРІНІ

В межах туристично-краєзнавчої практики студенти групи ОТГ-21 спеціальності «Туризм» разом з керівником практики Наталією Готра та куратором Наталією Павлишинець відвідали Чинадіївський замок «Сент-Міклош»

Замок «Сент-Міклош» (в перекл. з угор. «Святий Миколай») запозичив назву від села, яке на Чинадійово перетворилося у 1944 році. У ХV ст. ці землі належали Сент-Міклоській домінії, земельним власником якої був барон Імре Переньї. Феодал розумів стратегічне значення регіону Закарпаття, а тому збудував Чинадіївський замок у центрі своїх володінь, за зразком романських феодальних фортець. Двоповерхова будівля з двома триярусними вежами, товстими стінами, просторими підвалами та віконцями-бійницями, була оточена ровами, валами і річкою Латорицею. Вигідне розташування давало змогу успішно захищати від нападів ворогів не лише місцеве населення, а й перевал «Руські ворота», через які пролягав важливий торговий шлях Карпат «Руська Путь».

Слід відмітити, що будівля замку не мала постійних господарів, що, власне, в подальшому відобразилося на стилі й інтер’єрі. Наступним власником Чинадіївського замку у 1574 р. став князь Міхай Телегді. Після смерті члени його сім’ї були поховані в підвалі церкви Святого Миколая, що неподалік замку. Рік 1657 став першою відправною точкою трансформації «Сент-Міклоша». Коли польські війська пошкодили фортецю, вона почала втрачати значення оборонної споруди. В другій половині XVII ст. замок перейшов у власність роду Ракоці – княгині Ілони Зріні та її чоловіка, трансільванського князя Ференца ІІ Ракоці.

Перший поверх зустрічає відвідувачів великою залою з вестибюлем. В шести кімнатах першого поверху розміщена експозиція кельтської та скіфської культур, а також портрети всіх власників замку.

Другий поверх повторює планування першого — велика зала, довгий коридор і шість невеличких кімнат. Другий поверх ще потребує реставрації.

Як будь-яка порядна середньовічна фортеця, “Сент-Міклош” має свої таємниці: декілька подвійних стін, що утворюють таємні переходи. Основні приміщення мають сферичні зводи, у той час як вежі палацу отримали хрестоподібні дахи. Оскільки ця масивна фортеця була споруджена як феодальне укріплення, вона зведена над глибокими підвалами, в яких колись зберігалось зерно. Дах оперізують бійниці — необхідний елемент захисної системи.

Замок Кохання – адже в 1682 р. тут народилося найвеличніше кохання свого часу, яке змінило долю не тільки двох люблячих сердець, але й долю цілого народу.

Ілона Зріні, а саме вона головна дійова особа тих подій, була високоосвіченою мужньою жінкою: знала багато іноземних мов і чудово розбиралась у фортифікації та балістиці. Сімнадцяти років вийшла за князя Ференца I Ракоці і народила йому 3 дітей. Рід Ракоців був княжим з вельми королівськими амбіціями, на той час вони протистояли Габсбургам, а союзників шукали в Туреччині.

Ілона Зріні та Ференц Ракоці, мабуть, були щасливою парою, але свекруха Ілоні дісталася жахлива. Звали її Софія Баторі, і невістку вона зненавиділа чи не з першого погляду. Та, ніби за іронією долі, саме Ілона, коли овдовіла, успадкувала після смерті Софії її твердиню, мукачівський замок Паланок. Ілоні тоді було вже під 40, але вона залишалася блискучою красунею і невдовзі вдруге вийшла заміж за графа Імре Текелі, який був на 14 років молодшим. Саме в замку Сент-Міклош вони таємно зустрічалися.

Вся Західна Європа, затамувавши подих, стежила за тим, що відбувалося отут, на другому поверсі замку. За те, що Ілона обрала між владою і коханням друге, була жорстоко покарана. Роман із повстанцем привів її до в’язниці. Вона була пострижена у монахиню. І пізніше, вже у засланні, зустрічається зі своїм коханим. До смерті вони житимуть разом, але далеко від рідної землі.

Фактично, це було жертвоприношення, Ілона Зріні принесла в жертву все заради свого кохання. І – свого народу. Нині в Угорщині трепетно зберігають пам'ять про цю незвичайну жінку. А замок Сент-Міклош вважають фортецею єднання, де відвідувачі присягаються у вірності одне одному, чоловіки просять руки своєї обраниці, все більше молодих пар проводять тут весільні церемонії, адже в середньовіччі було правилом укладати шлюби на культовім місці, яке ніби ставало запорукою щасливого подружнього життя.

Під час екскурсії студенти дізналися про яскраві факти та історичні події повязані із замком та його володарями , а також їхнє відображення в історії рідного краю.

Наталія Готра

Наталія Павлишинець

Перегляди: 875