Перші згадки про Хустський замок датуються 1191 роком. Саме таку дату було знайдено на одному з каменів. Проте однозначної думки щодо першого власника замку серед істориків немає. Одні пов’язують будівництво фортеці з воєводою на ім'я Хуст, інші – з королем Ласло І. Проіснував Хустський замок недовго. 1241 році до нього наблизилася орда Батия і вже за рік фортецю повністю розорили татари.
У 1281–1321 роках твердиня належала князям Галицько-Волинської держави, а опісля знову повернулася під владу угорської корони. Тоді ж Хуст офіційно отримав статус коронного міста, що означало наявність особливих привілеїв. Згодом замок захищав місцеве населення та знать від набігів хана Гірея.
У 16 столітті Хустський замок з усіма його маєтностями передали в оренду угочанському жупану Габору Перені. В цей час за фортецю часто воювали Габсбурґи та семигородські князі, на неї нападали турки й татари.
Та не судилося ворогам знищити Хустський замок. Це зробила стихія. З південно-східного боку в'їзд у браму був захищений вежею, в якій містився пороховий склад гарнізону. Під час грози 1766 року блискавка влучила в вежу та спровокувала страшний вибух, який знищив Хустський замок. 1798 року буря пошкодила останню башту замку.