












Людина… В це слово вкладено світлу гармонію життя і нерозгадану таємницю душі. Віднайти, відкрити в собі людину, зуміти стати нею – прагнення багатьох поколінь. Щоб досягти цієї мети, потрібно відродити найкращі поривання та якості, зберегти собор власної душі як найдовершенішу цінність людського буття. Хай вічна Книга мудрості супроводжує вас, як доленосна зірка, незаперечними істинами. Зі словами привітанння та благословіння випускників виступив о. Іван Стойка.


Росте людина... її життя починається світанком душі – дитинством. Залишається воно у пам'яті, як потаємне і світле. І скільки б не пройшло років, берег Дитинства притягує до себе, повертає до найвіддаленіших куточків людської пам'яті. Це їм, найріднішим, ми завдячуємо своїм життям, своїм сьогоденням. Їх любов, безмірна і відкрита, надає сили в часи розчарувань, надихає під час негараздів, підіймає і бентежить в часи радості. Скільки щастя випромінюють їхні очі, але десь в глибині душі все ж таки затаїлась тривога, бо попереду ще стільки випробувань. А батьки переживають у кілька разів більше, ніж ви самі, хоча й не показують цього. Від імені батьків виступила мама Зореслава МАРГІТИЧ.


Колектив художньої самодіяльності вітав присутніх танцями, піснями, що надало святу піднесеного урочистого настрою.




Наталія Павлишинець,
завідувачка відділення бухгалтерських
та туристичних дисциплін