У сучасному світі, сповненому швидкого ритму та інформаційного перевантаження, поезія залишається особливим простором для щирих почуттів, роздумів і внутрішньої гармонії. Саме з метою привернути увагу до поетичного слова та його значення в житті людини було проведено на відділенні бухгалтерських та туристичних дисциплін тематичне виховне заняття «Поезія - мова серця…», присвячене Всесвітньому дню поезії. У заході взяли участь студенти груп ФК-21 та БО-22 разом із кураторами Наталією Готько та Любов’ю Микуланинець
Захід об’єднав студентів у теплій, творчій атмосфері, де кожен мав змогу доторкнутися до чарівного світу рим і образів. Розпочалося заняття із вступного слова, у якому було наголошено на ролі поезії як універсальної мови, що здатна передавати найглибші емоції незалежно від часу та простору.
Особливу увагу було приділено творчості видатних українських поетів. Студенти із захопленням декламували вірші Тараса Шевченка, Лесі Українки, Василя Симоненка, Івана Франка, а також неперевершеної Ліни Костенко. Її поезія, сповнена глибокого змісту, філософських роздумів та тонкої лірики, викликала щире захоплення та жваве обговорення серед учасників.
Значну частину заняття було присвячено світовій поезії. Звучали безсмертні сонети Вільяма Шекспіра, які розкривають вічні теми любові, часу та людських переживань. Також студенти звернулися до творчості видатних представників світової літератури — Генріха Гейне, Шарля Бодлера та Роберта Бернса. Їхні поетичні твори дали змогу відчути багатогранність європейської поезії, її емоційну глибину та художню витонченість.
Окремим моментом стало обговорення значення поезії в житті людини. Учасники дійшли висновку, що поетичне слово допомагає краще розуміти себе, інших і навколишній світ, надихає, підтримує у складні моменти та дарує естетичну насолоду.
Особливого значення поезія набуває сьогодні, коли в країні триває війна. У такі непрості часи поетичне слово допомагає зберігати віру, підтримує моральний дух, дає змогу висловити біль, надію та любов до рідної землі. Поезія стає своєрідним голосом душі народу, об’єднує людей, надихає на стійкість і нагадує про цінність життя, миру та людяності.
Завершилося заняття підсумковою рефлексією, під час якої кожен поділився своїми враженнями. Студенти відзначили, що подібні заходи не лише популяризують поезію, а й сприяють розвитку емоційного інтелекту, творчого мислення та любові до рідного й світового літературного надбання.
Проведене тематичне заняття ще раз довело: поезія — це справді мова серця, яка об’єднує людей, надихає та залишає слід у душі кожного.
Наталія ГОТЬКО, Любов МИКУЛАНИНЕЦЬ,
куратори груп