Щороку двадцять четвертого березня світ відзначає День боротьби з туберкульозом – дату, яка нагадує про небезпеку цієї хвороби та необхідність об ҆ єднання зусиль для її подолання.
Саме двадцять четвертого березня тисяча вісімсот вісімдесят другого року німецький вчений Роберт Кох оголосив про відкриття збудника туберкульозу.
Це стало приводом у діагностиці та лікуванні хвороби. З тисяча вісімсот вісімдесят другого року за ініціативи ВООЗ, цей день відзначають як Всесвітній день боротьби з туберкульозом, щоб нагадати: туберкульоз досі вбиває мільйони людей, але його можна перемогти. Як відомо, тваринний світ і люд – єдині, і туберкульоз одне із захворювань спільне для людей і тварин. Своєчасна і якісна його діагностика у тварин має велике значення у профілактиці цієї хвороби у людей.
Саме з метою діагностики туберкульозу у великої рогатої худоби та коней напередодні річниці цього епохального відкриття студенти третього курсу ОПП 211 Ветеринарна медицина ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБіП України» в рамках навчальної практики мали змогу відвідати виїзне заняття з дисципліни «Епізоотологія з мікробіологією», присвячене алергічній діагностиці інфекційних захворювань тварин. Здобувачі освіти побували в одному з господарств Мукачівщини, де утримують велику рогату худобу та коней.
Виїзне заняття мало на меті поглибити розуміння імунних взаємодій і вдосконалити вміння діагностувати в реальних умовах. Найцікавішою частиною заняття став практикум на тваринній фермі.
Третьокурсники проводили підготовку великої рогатої худоби до діагностики, а саме: визначали, вистригали та знезаражували місце для введення алергену.
Набули навиків внутрішньо шкірного введення туберкуліну за допомогою шприца та безголкового ін ҆ єктора.
Ознайомилися з проведенням офтальмопроби у великої рогатої худоби та коней.
Вчилися проводити облік реакції на введений алерген, вимірювати товщину шкірної складки: окомірно та за допомогою вимірювальних інструментів (кутиметра пружинного, циферблатного).
Навчилися складати акт на проведену туберкулінізацію. Цей практичний досвід став важливим кроком у поглибленні знань про сучасні методи виявлення інфекцій, що мають велике значення у ветеринарній практиці.
За словами учасників, заняття дало змогу «потрапити в реальні умови роботи ветеринара». Раніше вони вивчали алергічні реакції лише теоретично. Але коли самостійно вводили препарат живим тваринам і чекали на реакцію, то розуміли, наскільки важлива техніка виконання та увага до деталей.
Подібні заняття нагадують, що ветеринарна медицина – це не лише про лікування, а й про запобігання. Алергічна діагностика, як один із інструментів епізоотичного нагляду, стає ключем до контролю над небезпечними інфекціями, що загрожують як тваринам, так і людині. Загалом виїзне заняття стало не лише джерелом нових знань, але й можливістю для студентів застосувати свої теоретичні знання на практиці. Це, безумовно, підвищило їхню мотивацію та інтерес до подальшого вивчення ветеринарної медицини.
Тетяна ДУРДИНЕЦЬ,
викладач ветеринарних дисциплін