

Наш день почався з «пташиного ранку». Ще по дорозі до місця призначення ми побачили двох фазанів, які конкурують між собою. У листопаді фазани б’ються не через територію чи самок, як це відбувається навесні в сезон розмноження. Бійки фазанів восени і, зокрема, в листопаді найчастіше пов’язані з встановленням ієрархії в осінньо-зимових зграях. Бійка допомагає закріпити права на кормовий ресурс за сильнішими птахами.

Ми спостерігали харчову поведінку у пернатих і фіксували, як різні види птахів такі як: синиці, дятли та чаплі (які залишилися зимувати на території Закарпаття), використовують різні стратегії пошуку їжі. Дятел демонстрував стереотипну поведінку довбання, тоді як синиці проявляли більшу гнучкість, досліджуючи кору та гілки. Чаплі повільно ходили по мілководдю, вистежуючи здобич. Ми милувалися пташиним співом, і розуміли, що самці птахів співають не для приваблення самок (поскільки на дворі листопад), а для попередження, що дана територія перебуває під охороною. Це була чудова ілюстрація взаємодії інстинкту та навчання.





У цей день нам пощастило побачити і міграційну поведінку птахів. Вдивляючись у блакитну вись, ми пригадали, що птахи, відлітаючи у вирій, орієнтуються за допомогою сонця, зірок, магнітного поля Землі, та візуальних орієнтирів (річок, гір). Перед далекою дорогою, вони накопичують запаси жиру.

Найбільше вражень на всіх справили лебеді. Їхня виважена, ритмічна турбота про потомство та один про одного була схожа на танець. Кожен рух був вивірений і наповнений сенсом.



Такі практичні заходи не лише поглиблюють знання, але й виховують повагу до життя та розуміння складності навколишнього світу. Це найкращий спосіб не лише отримати знання, але й відчути їх. Саме це вдалося реалізувати нашим здобувачам освіти на виїзному практичному занятті з зоопсихології.

Тетяна ДУРДИНЕЦЬ, викладачка
ветеринарних дисциплін,
заслужений працівник освіти України