Берегти її, плекати

буду всюди й повсякчас,

бо ж єдина – так, як мати,

мова в кожного із нас!

Оксана Забужко

21 лютого представники всіх націй і народностей світу відзначають Міжнародний день рідної мови. Це свято є  спільним для мільйонів людей і заповітним скарбом для кожного народу зокрема.  Рідна мова для кожної людини є важливим елементом культурної свідомості. Вона накопичує традиції та досвід попередніх поколінь і дозволяє передати їх нащадкам. Мова — це історія народу, його світогляд, це  доро­га спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарб­ницю загальнолюдської культури. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу, – такими словами розпочалось у ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБіП України» літературно-мистецьке свято «Лунай, величне наше слово!»,  учасниками якого  були студенти правознавчого відділення.

Ліричні поезії у прочитанні учасників свята  вражали глибоким змістом, емоційністю, щирістю і задушевністю. Присутні вкотре мали чудову нагоду почути ніжне мелодійне українське слово, ще раз відкрити для себе його неповторний, чудовий і самобутній світ, переконатися, що наша   мова – найдзвінкіша, наймиліша, найрідніша.

Тож любіть, шануйте і захищайте українську мову, примножуйте її незрівнянне багатство, щоб передати у спадок наступним поколінням, піклуйтеся  про неї, розкривайте  для себе її велич і могутню силу. Українське слово повинно стати для кожного духовним джерелом життя, тому шануймо його не з примусу, а за покликом власного сумління та гідності. Збережімо нашу мову в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

Аліса Чорі