11 травня в читальному залі ВСП «Мукачівський фаховий коледж НУБіП України», в рамках проведення тижня циклової суспільно-гуманітарних дисциплін, відбулась виховна година, присвячена 77 річниці депортації кримських татар в травні 1944 року.

11 травня 1944 постанова ДКО №5859 «Про кримських татар» була підписана Сталіним. За цим підписом розпочалася примусова депортація кримців із Криму. Так, одним розчерком пера комуністичних правителів СРСР була вирішена доля цілого народу на наступні півстоліття. Мотивацією цього жахливого акту, стало звинувачення всіх осіб цієї національності у колабораціонізмі – співпраці з німецькими фашистами під час окупації півострова.

Під час депортації з території Криму було виселено всіх кримців. Біля 200000 кримських татар було депортовано в безлюдні землі Східної Азії та території Росії. Разом з ними з півострова було депортовано вірмен, болгар, греків, німців. Під час депортації та в перші роки після неї за підрахунками кримських громадських діячів загинуло 46%. Такі дїї було визнано геноцидом кримськотатарського народу, але не всюди.
В умовах сьогодення проблема кримськотатарського народу не стихла. Після розпаду СРСР багато хто повернувся додому, навіть знайшовши свої старенькі, понівечені хатинки. Але 2014 рік прийшов знову з випробуванням. Агресія Росії і незаконна анексія Криму знову позбавила багатьох кримчаків даху над головою. Вони почали зазнавати релігійних і національних утисків – все повторилось знову.

Наше завдання, жителів України, пам’ятати, вшановувати, цінувати ті жертви, на які пішли наші предки задля визволення України від нацистів та допомогти своїм однодумцям-кримчакам віднайти Батьківщину знову і почувати себе в безпеці.
Під час виховної години, студенти групи ПВ-28 переглянули відеоматеріали, зачитали спогади очевидців, переглянули мультимедійну презентацію. Сподіваюсь, що сьогоднішній день та виховна година задіяли потрібні струни серця кожного студента, з яких в майбутньому виросте ЛЮДИНА.

Не важливо, якою мовою ми розмовляємо, хто ми за національність, яку релігію сповідуємо – ми завжди повинні бути людьми. Адже від того якими будемо ми, залежить світ, в якому житимуть наші нащадки!
Викладач суспільних дисциплін,
Теслович Є.М.