Скільки сказано і  написано про любов, скільки сюжетів, образів, людських доль пов’язало чи розділило це прекрасне високе  почуття… От і сьогодні орієнтиром  у пошуках істини став образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу. Ця тема, порушена у новелі Гр. Тютюнника «Три зозулі з поклоном», стала центром  відкритого заняття з української літератури, проведеного у групі ПВ-28.Студенти разом з викладачем торкнулися сторінок біографії Григора Тютюнника,  подивилися на письменника очима його сучасників, зазирнули у листи, щоденники, записники, які відтворюють внутрішню  еволюцію великого майстра слова. Вони розповідають про людину з її болями, сумнівами, переживаннями, про того непокірного Тютюнника, за  зовнішньою грубуватістю якого крилася вразлива і ніжна – та, яка далі на занятті промовляла до нас, читачів, словами однієї з найкоштовніших перлин української літератури – новелою «Три зозулі з поклоном».

Занурившись у текст твору, студенти разом з викладачем, спостерігали  за діями, живими емоціями, переживаннями героїв,  аналізуючи портретні, речові, зорові деталі,  майстерно виписані Тютюнником, шукали ключ до розуміння глибокого авторського задуму та відповіді на свої  питання. Результатом студентських досліджень стало усвідомлення того, що новела має не один рівень прочитання і, що всі герої твору разом і кожен з них окремо, у протистоянні страшній пітьмі не здають свого останнього найсвятішого спільного плацдарма – Любові.