Із слова починається людина,
з мови починається народ!
Із ніжності слова беру насолоду:
Воно – ідеал мій, для злету – крило.
Мова моя дана Богом народу,
Мова моя – це душі джерело.
Наша планета багата на різні свята! Яких тільки свят не відзначає людство! Тож дуже приємно, що не залишилася без уваги і мова.
Щороку 21 лютого світ відзначає Міжнародний день рідної мови! Воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля. Мова - це той інструмент, який єднає націю, народність, народ до єдиного цілого. Це неоціненний скарб, який треба шанувати, берегти, збагачувати і передати наступним поколінням.
У нашій мові – безсмертя Духу нашого народу.
Мова – це наш щит, користуючись нею, доводимо світу, хто ми є і чого ми варті. Протягом усього нашого життя вона є маркером нашої ідентичності.
Сьогодні у стінах нашого коледжу було урочисто вшановано її величність –Мову. У залі зібрались студенти І- ІІ курсів, щоб разом розділити радощі цього свята. Активними учасниками стали студенти відділення правознавства та відділення бухгалтерських і туристичних дисциплін. Насамперед із вітальними словами виступили ведучі заходу – Вікторія Дзямко та Ілля Мартин. Потім із поезією «Що значить для людини рідна мова?» виступив Михайло Росул, студент групи ПВ-19. До виконання поезій долучились студентки групи БО22 Андріана Сабов, Еліна Демченко, Віолетта Береш, Любов Погоріляк. Далі з вуст інших учасників прозвучали відомості з історії створення свята, цікаві факти про українську мову, історичні відомості про неї.
Студенти групи ФК-11 та ЗП-11 розіграли сценку «Чия мова краща й котрій із них належить світове майбутнє».
Чудовим продовженням був виступ чарівних студенток-першокурсниць із «Молитвою до мови» за К. Мотрич. Окрасою свята стало імпровізоване виконання пісні «Батьківська мова» .
Всі присутні у залі мали змогу позмагатися у знаннях з української мови, адже їм було запропоновано різні творчі завдання.
Своє завершальне слово сказала Тетяна ПЛОСКІНА , яка звернула увагу присутніх на те, що подальша доля нашої мови залежить тільки від нас! Від того як буде рідне слово бриніти в нашій душі, як воно буде жити в ній. Тож вболівайте за слово рідне, вірте в його чарівну силу,адже воно того варте, бо це мова нашої країни!
На оптимісничній ноті завершили свято студентки групи ОТГ-11 із піснею «Мова єднання».
Сьогодні в умовах війни всім нам стало зрозуміло, що українська мова – потужна, промовиста і гостра зброя проти ворога. Українською зараз промовляє дух свободи нашого народу.
Бережімо нашу рідну українську мову! Україна починається з тебе! Думай, твори, говори і пиши українською!
Тетяна ПЛОСКІНА,
викладачка філологічних дисциплін