Ось і завершився навчальний рік. Цей рік був особливий, приніс багато новизни та багато чому вдалося навчитися не тільки студентам, а й викладачам – нового досвіду під час дистанційного навчання. Карантин вніс свої корективи до методів навчання. Дякуючи цій ситуації, викладачі отримали для себе цінний досвід.
Наближається час складання іспитів. Хтось із студентів буде складати їх вперше, хтось в останнє. Саме тому, варто звернути увагу на рівень хвилювань в студентів, і не тільки, викладачі також хвилюються за своїх вихованців.
Іспит – це стрес для студента.
Стрес – це корисно, бо він стимулює роботу серцево-судинної системи, але він повинен бути короткочасний.
Важливо звернути увагу на те, що коли людина знаходиться в стані стресу півроку чи рік – це вже «дистрес», тобто постійний стрес. Внаслідок чого погіршується пам'ять, розсіюється увага, починається переїдання або недоїдання. Такі феномени можуть бути притаманні студентам першого курсу, які ще не складали іспити у вузі і, звичайно, хвилюються.
Підготовка до іспиту це насамперед трьохсторонній процес, в якому беруть участь викладачі, студенти та їх батьки.
Перед викладачами стоїть не просте завдання. Важливо скерувати увагу студентів на знання, а не на оцінку. Над цим питанням потрібно працювати постійно і заздалегідь, адже не всі діти навчені бути самостійними та прямувати впевнено до своєї мети. Навчальний заклад є одним із інститутів соціалізації особистості студента. Саме тому, викладачі безпосередньо приймають участь у формуванні особистості студентів та спрямуванні їх до своєї мети.