14 грудня в Україні відзначають День ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській атомній станції.
З метою гідного вшанування мужності, самовідданості і високого професіоналізму учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС було проведено «круглий стіл» студентами групи «ЕКО-11» ВП НУБіП України «Мукачівський аграрний коледж» разом з куратором, викладачем суспільно-гуманітарних дисциплін Попович М.М. Захід відбувся в читальному залі бібліотеки коледжу, де бібліотекарі влаштували книжкову тематичну виставку. Студенти-першокурсники підготували повідомлення, реферати, доповіді, плакати і малюнки на тему увічнення пам’яті ліквідаторів, що захищали світ від атомної катастрофи. Учасники «круглого столу» вшанували героїв хвилиною мовчання.
Чому саме 14 грудня вибрано Днем ліквідатора? Адже трагедія в мало кому відомому куточку Українського Полісся – Чорнобилі – сталася 26 квітня 1986 року. Справа в тому, що 30 листопада 1986 року було закінчено будівництво бетонного саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, який зупинив подальше поширення радіації. 14 грудня інформацію про цю подію було надруковано в газеті «Правда». Ще тоді приборкувачі атома зібралися разом, щоб святкувати свою першу перемогу. Тільки у 2006 році відповідно до Указу Президента України офіційно встановлено День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що відзначається щорічно.
Аварія на Чорнобильській АЕС стала справжньою національною трагедією, наслідки якої ми відчуваємо й досі. Ядерна стихія опалила долі мільйонів українців, породила величезну кількість проблем. З плином часу вони змінюються, трансформуються, але не зникають.
У ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що увійшла в число найбільших катастроф техногенного характеру в історії людства, брали участь люди найрізноманітніших професій: пожежники, військовослужбовці, енергетики-атомники, інженери-конструктори, будівельники, в екстреному порядку мобілізовані на усунення наслідків аварії. Цим людям довелося гасити пожежу після вибуху, виконувати роботу з дезактивації приміщень і проммайданчика станції та забруднених територій навколо неї, проєктувати і будувати об’єкт «Укриття», готувати і здійснювати післяаварійний пуск блоків ЧАЕС. Паралельно в радіусі 30 кілометрів навколо ЧАЕС у зоні відчуження було відселено майже 2, 5 мільйонів людей.
Солдати атомного фронту є справжнім прикладом патріотизму, мужності та самовідданості. Тільки перші 5 тисяч чоловік із тих, хто ліквідовував цю аварію, офіційно стали називатися ліквідаторами, отримавши відповідні посвідчення. Та число героїв-чорнобильців, що захистили теперішні й прийдешні покоління від радіаційного лиха, – 200 тисяч чоловік.
Ми висловлюємо велику подяку ліквідаторам Чорнобильської катастрофи. Низько схиляємо голову перед тими, хто усвідомлено й жертовно віддав своє життя, виконавши найвищий обов’язок перед рідною землею і народом – зупинив ескалацію біди в ядерному котлі, унеможливив її переростання в глобальний винищувальний смерч для всієї України та сусідніх держав. Низький уклін пам’яті тих, хто не дожив до цього дня. Обов’язок кожного з нас – пам’ятати про це.
Мар’яна Попович