Дистанційне навчання є однією з нових реальностей сучасного світу. І відразу виникає гостра потреба у вивченні психологічного комфорту всіх учасників даного навчання. Такий вид навчання розширює і оновлює роль викладача, який повинен координувати пізнавальний процес, постійо удосконалювати курси які ним викладаються, підвищувати творчу активність і кваліфікацію відповідно до нововведень і інновацій.

Що робити, щоб зберегти енергію та залишатися мотивованим:

1. Обладнайте комфортний ворк-спейс - щоб менше відволікатися, варто створити у себе в оселі “офісний куточок”, умови якого будуть максимально наближеними до робочих. Перш за все - робочий стіл, де не має бути зайвих предметів. Робочий стіл для домашнього комп’ютера чи ноутбука слід зробити максимально схожим на робочий. Дотримуйтеся такого ж робочого розкладу, як зазвичай. Зробіть так, щоб розділити роботу та особисте життя. Нагадайте своїм домочадцям, що ви зараз хоч і вдома – але ж на роботі. Подумайте про придбання навушників, які мінімізують зовнішні шуми.
2. Не бійтеся помилятися і не встигати. Гнучкість – це важлива особливість дистанційної роботи, від несподіваних відключень електроенергії чи інтернету, хворих дітей чи нескінченного ремонту у сусідній квартирі ніхто не застрахований. Ми маємо розуміти, що життя триває. І технічні збої теж. Змінити платформу для відеоконференції, поки всім не буде чути добре, перенести дзвінки у графіку – це нормально.
3. Самоорганізуйте свій робочий день. Перше, до чого потрібно звикнути при дистанційній роботі – тепер навколо вас немає колег і начальства. Ніхто не стоїть над вами, не змушує працювати швидше (більше, активніше). Ви спокійно можете відкрити Youtube і подивитися ролик, сходити на кухню перекусити, полежати на дивані… І все це в робочий час. За цієї причини дуже важливо скласти собі суворий розклад. Розпишіть всі свої завдання, виділіть час на обід, кілька хвилин кожну годину на перерву. І обов’язково дотримуйтесь розробленого графіка.
4. Пригадайте “Закон Парето”: 80% результату ми досягаємо за 20% часу, витраченого на його досягнення. Тобто у 8-годинний робочий день ми максимально продуктивні лише півтори години. Практика доводить, що за умови адекватної організації робочого простору та ефективного відпочинку нам достатньо 2 цикли по 2 години з годинною перервою, щоб відчувати продуктивність роботи в домашніх умовах. З точки зору психофізіології однієї тривалої перерви може бути достатньо. Але невеликі 10-хвилинні перерви щогодини, спрямовані на покращення тонусу м’язів, релаксацію очей, випита склянка води може значно покращити вашу продуктивність.
5. Робіть фізичні вправи – 10-хвилинна перерва на розминку зарядить вас ендрофінами, які підтримують стресостійкість і тонус;
6. Не намагайтеся зробити все і одразу. Згідно з однією з ключових стратегій тайм-менеджменту – технікою Pomodoro – найефективнішими відрізками роботи і відпочинку (особливо якщо ви працюєте вдома, де багато відволікаючих чинників) є відрізки 25 і 5 хвилин. Восьмигодинний робочий день ділиться на 14 таких відрізків. Головна ідея полягає в тому, що будь-який відволікаючий фактор може почекати 5-хвилинної перерви на відпочинок.
7. Відзначайте прогрес – пригальмуйте й озирніться назад, оцінивши роботу, яку вже виконали, та її важливість для ключової мети. Усвідомлення того, що ваша робота стала внеском в розвиток спільної справи, безумовно, підвищить самомотивацію до подальших дій.
8. Заохочуйте себе за виконану роботу – пообіцяйте собі винагороду за докладені зусилля і результат. Це може бути як дрібниця, на кшталт доставки улюбленої страви додому, так і цінні предмети, на придбання яких у звичайних умовах ви б так просто не наважилися.
9. Тренуйте мислення, увагу, уяву, пам’ять – чим більше розвинуті у вас ці когнітивні функції, тим краще ви володієте собою. Відповідно, процес самомотивації буде проходити легше.
10. Мінімізуйте вплив відволікаючих факторів. Постійне оновлення стрічки новин створює ілюзію контролю над ситуацією. Так ви знижуєте рівень тривожності, вважаючи “знаємо – значить контролюємо”. Але це не більше, ніж ілюзія. Ви здатні управляти лише власною поведінкою та реакціями на ситуацію. Крім того, погані новини зранку можуть вплинути на ваш настрій та уповільнити процес входження в робочий ритм. З позицій продуктивності найкращий час для ознайомлення з новинами – не раніше, ніж через годину після завершення роботи, і не пізніше, ніж за 2 години до сну.