Великдень, Пасха, Христове Воскресіння. Так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства подолання смерті. У словосполученні « Великий День » лунає відгомін міфів та вірувань давніх індусів, єгиптян, греків, римлян, слов ' ян та інших народів, що втілювали ідею вічного життя в образах Вішну, Озіріса, Фенікса, бога Сонця...

ВЕЛИКДЕНЬ – свято, час виникнення якого губиться у сивій давнині. Дослідники визначають йому на наших землях не менше 7000 років. Відзначалося як свято Весняного Сонця і Природи, що відроджувалась після зимового сну, як свято Перемоги Світла над Темрявою, Дня над Ніччю, Сонячного Світла Весни над нічною темрявою Зими.

ПАСХА - це свято пов язане з виходом юдеїв з єгипетського рабства. В основу свята Пасхи покладено біблійну легенду про єгипетське рабство.

ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСОВЕ - це свято почали відзначати порівняно недавно. Рішення щодо необхідності святкувати ВОСКРЕСІННЯ ХРИСТОСА виніс Нікейський собор у 325 році н. е. Відповідно на Україні це свято почало впроваджуватися лише після насильницького хрещення Русі у 988 році. Як бачимо, в основу свята покладений міф щодо воскресіння Ісуса Христоса.

До Великодня віруючі готуються впродовж семи тижнів Великого посту – одного з найсуворіших постів – саме стільки часу провів Ісус Христос провів у пустелі. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна прислуховуватися до страждань Господа, котрі пережив Ісус Христос в людській подобі в останні дні. Ці сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою називається Страсна Седмиця.

Особливе значення має Великий четвер – день, коли Ісус разом зі своїми учнями під час Таємної вечері розділив останню трапезу. Цей день ще називають Чистий Четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Христових Страждань.

У Страсну П'ятницю з церкви виносять плащаницю - шматок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа після зняття з хреста, та на котрій зображено його у труні. У цей скорботний день приписується нічого не їсти. У давніші часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом і вином. Під час служби священики міняють буденний одяг на святковий. 

У ніч Воскресіння Христа проводиться святкове богослужіння ( Великодня Служба Божа ), святяться паски, яйця та інші страви. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати « скромне », тобто їсти непісні страви. Багатий великодній стіл – символ небесної радості і символ вечері Господньої.

Великодня Служба Божа триває всю ніч. ЇЇ найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає « Христос Воскрес!», а всі присутні відповідають « Воістину Воскрес!» Після служби процесія обходить тричі навколо церкви – хресний хід, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних страв. Після церковної служби всі розходяться по домівках і починають « розговлятися ».

Перед тим, як з ' їсти свячене самому, господар йшов з освяченим насамперед поміж худобу, христосався ( цілувався ) з нею, сповіщав « Христос Воскрес !», а хтось із присутніх відповідав за худобу : « Воістину Воскрес !». Тоді господар торкався тричі свяченим кожної худобини і вимовляв « Аби ся так не брало вівці, як ніщо не візьметься свяченої паски ». «Аби ся так не брало вівці, як ніщо не візьметься свяченої паски»

Нарешті всі входили до хати, де господар благословляв дітей, що ставали перед ним навколішки : « Аби вам розум так скоро розв ' язувався, як ці бесаги ( торби ) скоро розв ' язуються ». У кого була дівчина на виданні, клали їй паску на голову : « Аби – сь у людей була така велична, як ця паска пшенична !» Малу дитину клали в спорожнену від свяченого торбу : « Аби – сь так скоро росло, як паска скоро росте ». «Аби вам розум так скоро розв'язувався, як ці бесаги скоро розв'язуються»

Великодній понеділок зветься Обливанням. За традицією хлопці обливають дівчат водою. Ті ж можуть віддячити їм тим самим у вівторок. Серед інших великодніх звичаїв відомо ще один, який полягає в розкладанні вогнища на всю Великодню ніч навкруги церкви. Вважається, що цим вогнем очищується повітря і звільняється земля від усяких нечистот на добрий врожай. Цей вогонь вважається святим і мусить сам погаснути.

Великодні свята закінчуються поминанням мертвих – молитвою і тризною « на горбках ». У могильні горбки закопують яйця та шкаралупу від з ' їдених яєць, кості зі освяченого м ' яса, освячену сіль, тощо. Виливають і чарку горілки : « їжте, пийте й нас, грішних, поминайте ». Часом цокаються крашанками об могильний хрест, надбивають їх, а потім віддають перехожим. тризна «на горбках»

Пасха – є найважливішим християнським святом, котре виказує радість з приводу перемоги Божого Сина над Смертю та вічним Забуттям. У Воскресінні християни бачать підтвердження життя після смерті, що і є головним змістом святкування.