Друга світова війна – найкривавіший воєнний конфлікт. За даними Українського інституту національної пам’яті, в ході війни загинуло від 50 до 80 мільйонів чоловік. Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати українців, особливо демографічні – від 8 до 10 мільйонів осіб.

8 та 9 травня Українці згадують жертв Другої світової війни, вшановують пам’ять всіх, хто ціною власного життя досяг перемоги над нацизмом.

Схилимо голови перед світлою пам’яттю героїв, які захищали рідну землю, віддамо глибоку шану кожному, хто боровся за Вільну та Соборну Україну.

9 травня 2021 року Україна відзначає 76 – річницю з Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Новий зміст цього свята включає в себе переосмислення подій Другої світової війни, руйнування радянських історичних міфів, чесний діалог навколо складних сторінок минулого.

Друга світова війна — свідчення прояву патріотизму, великих чеснот воїнів-українців, що боролися проти нацизму. За важких умов панування тоталітарної системи, ціною незчисленних утрат вони змогли захистити свій дім і Батьківщину.

Жива пам’ять про такі події є застереженням для будь-якої країни, наочним аргументом на користь збереження незалежності, громадянського миру, єдності та злагоди у суспільстві, а також запобіжним фактором від можливості повторення подібного сценарію.

До квітня 1945 року радянські війська досягли тотальної переваги над Вермахтом, Червона армія підійшла до Берліну. Проте, знекровлені німецькі війська продовжували чинити запеклий опір і підготували столицю Німеччини до вуличних боїв. Ціною великих втрат Червона армія оволоділа Берліном і 1 травня взяла штурмом Рейхстаг.

2 травня німецьке командування заявило про припинення бойових дій, залишки берлінського гарнізону здебільшого здалися в полон.

Вночі 7 травня в Реймсі був підписаний акт про беззастережну капітуляцію Німеччини. Від імені союзників документ підписали американський генерал Вальтер Беделл Сміт, радянський генерал Іван Суслопаров і французький генерал Франсуа Севез. Від імені Німеччини його підписали генерал Йодль і адмірал фон Фрідебург.

Попри це, Сталіна підписання акта не влаштувало. За його вимогою генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель і представники ВМС Німеччини підписали документ повторно. Підписання відбулося 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом (0:43 9 травня за московським часом).

Так закінчилися воєнні дії на Східному фронті Другої світової війни.

Дні пам’яті та примирення були проголошені рішенням 59-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН 24 листопада 2004 року. В резолюції ООН пропонується державам-членам ООН, неурядовим організаціям і приватним особам відзначати один чи обидва ці дні - 8 і 9 травня, як День пам’яті усіх жертв Другої світової війни.

Асамблея також підкреслила, що ця історична подія підготувала умови для створення Організації Об’єднаних Націй, покликаної позбавити майбутні покоління від лихоліття війни і закликала держави – члени ООН об’єднати зусилля у боротьбі з новими викликами і загрозами та зробити все можливе, задля урегулювання всіх суперечок мирними засобами згідно зі Статутом ООН і таким чином, аби не піддавати подальшій загрозі міжнародний мир і безпеку.

Ця пам'ятна дата 9 травня була встановлена Верховною Радою України лише 9 квітня 2015 року законом "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років" в рамках голосування за пакет законів про декомунізацію.

Офіційне гасло пам’ятних заходів – «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо». Символом Дня пам’яті та примирення з 2014 року є квітка маку. ЇЇ графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.

З тих пір 9 травня відзначається як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні замість встановленого з радянських часів Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років. Адже, як відомо, термін "Велика Вітчизняна Війна" використовували в колишньому СРСР, щоб підкреслити, що у війні 1941-1945 років громадяни захищали Радянський Союз як спільну Вітчизну.