Трійця — одне з дванадцяти головних православних свят.Іноді його ще називають днем зішестя Святого Духа. З цієї назви видно, з якою подією пов'язана таке святкування.Власне, з описаним в Біблії зішестям на землю Святого Духа, яке провіщав Ісус Христос і яке показало, а заодно і довело триєдність Бога, тобто існування трьох Осіб єдиного по суті Бога — Отця, Сина і Святого Духа.

Є у Трійці і інша назва —  П'ятидесятниця.Ця назва вказує на дату святкування — на п'ятдесятий день після Великодня, до якої, як відомо, прив'язані багато християнських торжеств. Також в Україні широко вживають назви "Зелені Свята", "Зелена Неділя", "Зіслання Святого Духа".

Трійця тісно пов’язана з Великоднем, і дата її святкування цілком залежить від дати свята Світлого Христового Воскресіння. Православна Трійця настає рівно через 50 днів після Великодня. Звідси й ще одна назва свята – П’ятидесятниця.

В Україні до церкви приносять різні трави: зорю, мяту, любисток, барвінок. У середину цих трав ставлять потрійну свічку, що називалася Тройцею, яка повинна горіти протягом усієї обідні. Потім ці трави використовують як оберіг від різних хвороб, а троїцьку свічку давали в руки вмираючому.

Свято на честь Святої Трійці встановили учні Ісуса Христа — апостоли. Цим вони хотіли закріпити в пам'яті людей подію, що відбулася на п'ятдесятий день після Воскресіння Господнього. За біблійними переказами, в той день Святий Дух зійшов на цих самих апостолів, які до того моменту вже п'ятдесят днів поспіль молилися в Сіонській світлиці, яка згодом стала першим християнським храмом.

Варто відзначити, що після зішестя Святого Духа апостоли помітили деякі зміни: вони раптово навчилися зцілювати і пророкувати.  При цьому вони ще й заговорили різними мовами: знання мов їм було дано, щоб нести Слово Боже по світу. Після цього учні Христа і вирушили в різні частини світу, щоб розповісти всім мешканцям планети про життя Господньої і його болісної смерті за гріхи всього людства. А офіційне встановлення такого свята, як Трійця, відбулося в 381 році, коли в Константинополі був скликаний II Вселенський собор, на якому було сформульовано вчення про Трійцю. Саме тоді затвердили догмат про рівність і едіносущія всіх Божих осіб.

А ось наші предки слов'яни стали відзначати Трійцю набагато пізніше — лише через 300 років після хрещення Русі, тобто в кінці XIII - початку XIV століть.

У цей день зранку люди вбиралися у святковий одяг і йшли до церкви. Особливо гарно були вбрані дівчата– у білих сорочках, намистах, прикрашені стрічками, квітами. Кожна дівчина тримала у руках жмутик полину, барвінку чи любистку.

У клечальну суботу існував звичай плести вінки, що вважалися символом молодості, чистої, незаплямованої краси. Звитий з живих квітів вінок, за народним повірям, мав силу оберегу.

З сплетеними віночками дівчата ішли до лісу, розстеляли скатертину під деревом і трапезували. Потім вони парами розходились і завивали на берізках вінки. Робити це треба було так, аби не відчахнули гілля від дерева.

Храми на  Зелені Свята заведено прикрашати зеленню: на підлогу зазвичай кладуть свіжоскошену траву, ікони прикрашають весняними квітами та молодими гілками дерев.  Багато віруючих в цей день приносять з собою до церкви кілька гілок берези, щоб освятити їх, а потім поставити у себе вдома (зазвичай освячені гілки ставили близько ікон). Вважається, що таким чином можна захистити свій будинок і себе заодно від усього зла. Взагалі, береза є головний атрибут свята, її гілки символізують силу Святого Духа.

Ще одна традиція дня — влаштовувати застілля і запрошувати на торжество всіх родичів, друзів і близьких. До речі, через те, що П'ятидесятниця — це не пісний день, то у господинь є можливість продемонструвати всю свою кулінарну майстерність і порадувати своїх гостей найрізноманітнішими стравами.  Однак традиційною стравою на Трійцю був і залишається коровай.

Раніше в День Святої Трійці влаштовувалися справжні народні гуляння — ближче до вечора у всіх селах починали водити хороводи, співати пісні і танцювати.

Баран О.М.