29 січня 1918 року на залізничній станції Крути за 130 кілометрів від Києва між кількома сотнями бійців з Помічного Куреня Студентів Січових Стрільців під командуванням сотника Омельченка, і багатотисячним підрозділом Червоної Гвардії відбувся бій, який дозволив на кілька днів зупинити наступ більшовиків на Київ.

17 грудня 1917 року Центральна Рада отримала урядову телеграму з Петрограда від Троцького, Леніна і Сталіна, в котрій більшовицькі лідери Росії зазначили, що Раднарком "... визнає Українську Народну Республіку, її право цілком відокремитися від Росії... зараз же, без обмеження та безумовно". Водночас до Центральної Ради було висунуто ультимативні вимоги пропустити більшовицькі війська на Південний фронт для боротьби з Каледіним,  не  пропускати  білогвардійські  війська,  що рухаються  на  Дон  і Урал та припинити  роззброєння радянських  військ  та Червоної  гвардії.      

22 грудня червоногвардійські загони під проводом Володимира Антонова-Овсієнка зайняли Харків, де через три дні проголосили створення Української Народної Республіки Рад як автономної частини Російської Радянської Республіки. Цього ж дня російські збройні формування під командуванням есера Михайла Муравйова розпочали наступ на Київ . 9 січня 1918 року червоногвардійці зайняли Катеринослав, 20 січня — Полтаву і 27 січня загони Муравйова під Бахмачем з'єдналась із 30-тисячною більшовицькою армією, що перейшли  український  кордон  поблизу Сум.

В результаті бою під Крутами з українського боку загинуло близько 140 чоловік, 30 чоловік попали в полон, не зорієнтувавшись в сутінках. Полонені 27 студентів та двоє офіцерів були того ж дня розстріляні як помста за більше 300-т загиблих червноармійців. 19 березня 1918 року 19 загиблих студентів за рішення Центральної Ради з військовими почестями були перепоховані в братській могилі на Аскольдовій могилі в Києві.