Міжнародний жіночий день відзначається щорічно восьмого березня в Україні та світі. На жаль, сьогодні ми всі переживаємо важкий період російської агресії проти нашої держави. Весна є символом оновлення й пробудження, перемоги добра над злом. Зараз багато жінок-військових разом із чоловіками стали на захист рідної землі. Ми віримо у перемогу нашої армії над окупантом, у відродження української нації.

У 1977 році Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції закликала всі держави проголосити відповідно до їхніх історичних і національних традицій будь-який день року Міжнародним днем прав жінок і миру, створювати сприятливі умови для викорінення дискримінації жінок і для їхнього повного й рівноправного залучення до соціального розвитку. Це рішення ухвалили після закінчення Міжнародного року жінки (1975) і Десятиріччя жінок ООН (1976–1985), які раніше були проголошені Генеральною Асамблеєю.

Історія цього дня бере початок ще з кінця ХІХ століття. Засновницями його були активні небайдужі жінки, котрі виборювали власні права і свободи в абсолютно чоловічому світі. Історично так склалося, що становище жінок було критичним - у переважній більшості країн світу жінки вважалися нижчими за чоловіків, неспроможними ухвалювати рішення, тим більш брати участь у політичному, державотворчому процесі.

Перші жінки, які стали на захист своїх прав і свобод, були схожі на тих відчайдухів, котрі, набравшись надзвичайної мужності та волі, наважились вирватися за межі гендерної нерівності. Вже майже півтора століття вони відстоюють свої права, ведуть боротьбу за рівноправ’я з чоловіками. І сьогодні у деяких європейських країнах це питання залишається актуальним.