Проблема адаптації студентів, особливо першокурсників, до середовища вищого навчального закладу широко обговорюється в системі вищої освіти, адже від успішності цього процесу багато в чому залежить подальша професійна кар’єра і особистісний розвиток майбутнього фахівця. Поняття адаптації можна розглядати як процес пристосування індивіда до нових умов, входження до нового соціального середовища, засвоєння норм такого середовища та вироблення нової моделі поведінки. Здатність активного пристосування особистості до умов середовища як фізичного, так і соціального, визначається як адаптивність та відображає відповідність між метою та результатами яких досягнуто у процесі виконання певного виду діяльності.
Найважливішими, на думку доповідача, є напрями виховної роботи, якими зараз мають стати:
- психологічна та емоційна підтримка студентів;
- навчання правил поведінки в умовах воєнного стану (під час повітряних тривог, поводження з вибухонебезпечними предметами, перша медична допомога тощо);
- адаптація та підтримка студентів;
- розвиток критичного мислення та медіа грамотності;
- національно-патріотичне та військово-патріотичне виховання.
Cаме зараз студенти найбільше потребують підтримки та розуміння, академічні успіхи та оцінки відходять на другий план. Той факт, що студенти, на жаль, поступово вимушено звикають до нових реалій, не означає, що вони можуть обійтися без підтримки наставників і родини. Вони як ніколи її потребують. Їм потрібна наша впевненість у тому, що все буде добре, наша стійкість та віра в перемогу навіть у важкі часи невизначеності. До того ж тепер наставник-куратор додатково стає ще й справжнім психологом! Тому метою роботи куратора є психологічна підтримка, спілкування, переключення уваги студентів від подій які відбуваються у державі.
Із заключним словом виступила заступник по виховній роботі, Попович В.І. Підбила підсумки про виховний та навчальний процес у навчальному закладі під час війни.
Тетяна Дзямко,
Голова методоб'єднання кураторів академічних груп