День Петра і Павла - християнське свято на честь святих апостолів Петра і Павла, це свято, яке відзначається 12 липня за новим стилем.
Це свято відоме з часів раннього християнства і святкувалося в Римській імперії, як на Сході, так і на Заході. Він названий на честь апостолів Петра і Павла, які проповідували християнство по всьому світу.
Обидва вони прийняли мученицьку смерть за віру - з різницею в один рік.
В цей день в 258 році в Римі були перенесені їх мощі. Однак зміст цієї події втратилося в століттях, і тепер це свято сприймається як поминання мучеництва обох апостолів. Почитати святих великомучеників стали відразу після їх страти.
Для перших християн місце їх поховання було священним. У IV столітті Костянтином Великим були споруджені храми в честь святих апостолів у Римі і Константинополі.
За церковними переказами, князь Володимир привіз з Корсуня ікону святих апостолів Петра і Павла, яка згодом була піднесена в дар Новгородському Софійському собору. У цьому ж соборі досі збереглися фрески XI століття із зображенням апостола Петра. У Київському Софійському соборі є настінні розписи, що зображують святих, вони відносяться до XI–XII століттям.
Існував звичай у це свято влаштовувати гулянки, водити хороводи і гойдатися на гойдалці. Іноді затівали гри з угадуванням: хлопці ходили серед дівчат, закривши обличчя хустками. Вгадати передбачалося незабаром зіграти своє весілля. Раніше до цього свята ретельно готувалися, адже день Петра і Павла символізував закінчення купальських свят і літніх весіль, а також підготовку до сінокосу. Готуючись до свята, люди наводили порядки в своїх будинках і дворах, робили букети і вінки з різних польових квітів, з якими потім йшли на церковну службу. Також в цей день пекли коржі, які в народі називалися мандариками, в честь подорожей по світу святих апостолів
Петра і Павла, і влаштовували справжні свята з піснями, танцями та змаганнями. В цей день традиційно прийнято було влаштовувати сімейні святкові обіди і проводити час, спілкуючись з близькими на природі.
На західній Україні існувало повір'я, що ключі від землі святий Петро зберігає весь рік, а з приходом весни він передає їх святому Юрію; в Петрів день ключі знову повертаються до Петра, і тоді вже наближається настання осені.
Традиції та обряди на день Петра і Павла Однією з головних традицій на День Петра і Павла є звичай "вартувати сонце". Цей обряд був призначений для молодіжних розваг.
Жителі сіл збиралися разом і йшли на околицю села, вибирали саме піднесене місце і вдивлялися в небо, щоб швидше побачити схід сонця. У ніч перед сходом хлопці та дівчата до світанку палили вогнища, на яких готували кашу, танцювали і веселилися.
Ще одним традиційним гулянням вважалася "гра весілля".
Відомо, що в Петрів день у слов'ян заведено ходити до церкви, йдуть до церкви, ставлять свічки і моляться біля ікони апостолів, а після водять хороводи, гойдаються на гойдалках і, звичайно, ворожать.
Прикмети на Петра і Павла:
- якщо на Петра зозуля кує – до лиха;
- як іде на Петра дощ, то буде гнити картопля;
- ясно на Петрів день – рік буде хорошим;
- якщо на Петра один дощ – врожай непоганий,
два – добрий, а три – багатий;
-
як на Петрів день спека, то на Різдво мороз.
Бібліотекарі
Габріелла Крамгольц
Любов Швардак