У 2023 р. Україна вдруге відзначатиме День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 р. Ця памʼятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ.
28 липня 2023 р. – 520-й день війни в Україні.
Із розпадом СРСР і утворенням незалежних держав, зокрема Української, перед національними історіографією і юриспруденцією постало актуальне питання формування Української державності. За часів існування СРСР це просто було неможливо, адже радянська історіографія заперечувала самобутнє існування українського народу і його державності, розглядаючи їх як невід’ємну частину Росії. І тільки з проголошенням незалежності України перед українцями постала проблема етнічнополітичної самоідентифікації.
Мусимо констатувати, що попри надзвичайну популярність у сучасній українській науці та публіцистиці питання державності цей термін вживається як суто літературна метафора, без означення чіткого змісту. Відповідно, така ситуація сприяє виникненню безлічі спекуляцій довкола поняття державності. У кращому разі державність пов’язують із категорією «держава», вживаючи ці слова як синоніми.
Натомість ще у 1949 р. український письменник, державний та політичний діяч Володимир Винниченко визначав: «державність як комплекс тих інститутів економіки, політики, культури, які діють на території, населеній національним колективом, які зв’язують його в компактну цілість та забезпечують його розвиток у сучасному і майбутньому».
Державність – це устрій усього матеріального і духовного буття цілого народу.
Зміст державності є значно ширшим порівняно з поняттям «держава». Державність є своєрідним фундаментом, корінням держави, а остання, у свою чергу, є однією зі складових – своєрідним вінцем державності.
Ознаки державності:
1) втілення права нації на незалежність, що є першим кроком на шляху до власної державності;
2) наявність органів публічної влади, яка виступає у двох формах:
- державна влада, до якої належать: глава держави; органи законодавчої, виконавчої та судової влади; силові органи (поліція, органи держбезпеки, прокуратури, збройні сили тощо);
- муніципальна влада, до якої належать представницькі та виконавчі органи місцевого самоврядування.
3) державний суверенітет, який передбачає верховенство держави на своїй території і незалежність у міжнародних відносинах;
4) система правових норм (закони та підзаконні акти), які регулюють відповідні суспільні відносини;
5) міжнародне визнання держави та, як наслідок, її міжнародна правова ідентифікація.
