Воздвиження Чесного i Життєдайного Хреста Господнього — велике християнське свято, що святкується за новоюліанським каледарем 14 вересня (раніше святкувалось 27 вересня) в пам’ять про знайдення хреста, на якому розіп’яли Ісуса Христа. Саме слово «воздвиження» означає «піднесення», тобто урочистий обряд почитання та прославляння Хреста Господнього.
Православні віруючі відзначають цей день, посилаючись на події, які відбулися в 326 році. Саме тоді цариця Олена, яка вирушила на пошуки християнських святинь, знайшла Хрест, на якому був розп'ятий Ісус, і його труну, тобто, печеру, де він був похований, а потім воскрес.
Макарій - Єрусалимський Патріарх - спорудив хрест, щоб всі бажаючі могли побачити святиню і доторкнутися до неї. Імператор Костянтин - син цариці Олени - побудував храм Гробу Господнього (Вознесіння Христового).
Освятили храм 13 вересня, а 14 (27 - за новим стилем) заснували свято Воздвиження Господнього.
Імператриця Єлена привезла знайдені частини хреста в Константинополь. А син Єлени, імператор Костянтин наказав закласти в Єрусалимі храм. Після того, як в 335 році храм був побудований і освячений, наступний дня був оголошений святковим і названий Хрестовоздвиженням.
Хрест встановлюють так, щоб він знаходився в центрі уваги і починається всеношна служба. Під час ранкової служби хрест виноситься на середину храму. У багатьох регіонах на Хрестовоздвиження влаштовували хресну ходу з окропленням шляху святою водою.
Увечері 14 вересня (раніше 27 вересня) віруючі приходять на службу до церкви. 14 (27 вересня) дотримувалися суворого посту в пам'ять про страждання Христа, а тому вже з вечора господині дбали про те, що поставити на стіл у свято. Найчастіше це були пісні пиріжки з капустою і яблуками, запечені овочі.
На Хрестовоздвиження зазвичай не працювали, але й гучних святкувань уникали. У день перед святом ходили до церкви ще й для того, щоб купити хрестик і подарувати його дитині. Ні перед святом, ні в день Хрестовоздвиження не давали гроші в борг — лише дарували.
Щоб захиститися від пожеж і лих, перед святом Хрестовоздвиження в житлі наводили лад, малювали хрестики біля всіх дверей і вікон, а потім обходили навколо будинку, читаючи молитву.
Бібліотекарі
Габріелла Крамгольц
Любов Швардак