Весь християнський світ із особливим благоговінням і трепетом чекає на прихід Різдва, яке відкриває низку зимових свят і має безліч красивих традицій.
Серед них: Палаючі свічки – символ світла, символ зірок, що сяяли на небі в час народження Христа.
Різдвяний вінок плететься, як правило, з гілок сосни, ялини, ялиці. Способи плетіння можуть бути різними. Вінок прикрашається свічками, стрічками, дерев’яними фігурками. Його підвішують над дверима, на стіну або кладуть на різдвяний стіл. Нерідко в різдвяний вінок вставляють чотири свічки – за кількістю тижнів Адвента (різдвяного посту), які безпосередньо передують Різдву. Щонеділі на богослужінні запалюють одну з цих свічок.
Різдвяна ялинка. Ця язичницька традиція зародилася у німецьких народів, в обрядовості яких ялина була символом життя і родючості. З поширенням християнства серед народів Центральної та Північної Європи прикрашена різнокольоровими кульками ялина знаходить нову символіку: її почали встановлювати в будинках 24 грудня як символ райського дерева з рясним плодами.
Різдвяна зірка, яка нагадує про Віфлеємську зірку і зазвичай вішається на ялинку.
Традиція не куштувати їжі до першої вечірньої зірки пов'язана зі спогадом про явище зірки на Сході, що сповістила про народження Христа.
Ясла, або так званий «вертеп». Також як і католики, лютерани на Різдво встановлюють ясла і розігрують сцену Народження Спасителя. Вважається, що тим самим Віфлеєм ніби входить до будинків і церков, стає ближчим і зрозумілішим.
У XIII ст., за часів святого Франциска Асизького, з’явився звичай виставляти в храмах для поклоніння ясла, в які поміщається фігурка дитятка Ісуса. Згодом ясла стали ставити не тільки в храмі, а й в будинках перед Різдвом.
Домашні сантони – макети в засклених ящиках зображують грот, в яслах лежить немовля Ісус, поруч Богоматір, Йосип, ангел, пастухи, що прийшли на поклоніння, а також тварини – бик, осел. Зображуються також цілі сценки з народного побуту: поруч зі святим сімейством поміщають селян в народних костюмах і т.п.
