Дендропарк «Софіївка» – перлина садово-паркового мистецтва України

28 бер.,2025

: Цікавинки вихідного дня

Дендропарк «Софіївка» – перлина садово-паркового мистецтва України

Державний дендрологічний парк «Софіївка» – це один із найвідоміших і найкрасивіших парків України, що розташований у місті Умань, Черкаської області. Він є унікальною пам’яткою садово-паркового мистецтва кінця XVIII – початку ХІХ століття, яка зачаровує своєю гармонією природи і архітектурних споруд.

Розташована поряд з річкою Кам’янкою, «Софіївка» вражає своєю красою і далеко не кожен відвідувач готовий повірити у те, що парк – це витвір людських рук. Сьогодні «Софіївка» є найбільшим центром з вирощування та акліматизації рослин Правобережного лісостепу України та має статус науково-дослідницького інституту академії наук України, а ще заслужено відноситься до одного з семи чудес України.

Романтичною у «Софіївки» є не лише атмосфера та гарний ландшафт, але й історія виникнення, що оповита численними переказами. Всі вони пов’язані з найпрекраснішим у світі почуттям – коханням.

Починається історія в 1785 році з молодої дівчини Софії Клавоне, що вийшла заміж за представника шляхетського польського роду Станіслава Потоцького. Відвідуючи якось свою подругу, графиню Радзивілл, Софія була зачарована їх ландшафтним парком «Аркадія».

Про цей незвичайний парк з численними екзотичними рослинами Софія написала листа графу Потоцькому. Могутні дерева цього парку навіювали їй спогади про Крим, про вічну весну та близькість моря. А закінчила листа панянка легким натяком на те, що з можливостями Станіслава у Криму можна було б мати навіть не одну таку Аркадію. Й набагато гарнішу. Насправді фінансові справи Потоцького не дозволяли йому придбати маєток у Криму, але Софія про це тоді ще не знала. Потоцький тривалий час не керував власноруч помістям, передаючи цю справу довіреним особам, які привели маєток у досить плачевний стан. Втім, Потоцького це не зупинило. Розуміючи, що заради цієї красуні (яка користувалась чималою увагою інших чоловіків) він здатен на все, граф розпочинає будівництво «Софіївки».

Плани були масштабні – парк мав бути не просто гарний, а найпишніший у всій Європі. Основна частина робіт проводились доволі довго – з 1796 по 1802 рр. Були викопані ставки, підземна річка, побудовані величні архітектурні споруди, встановлені фонтани. Також щоб не відставати від «Аркадії» сюди звозять зразки багатьох екзотичних рослин з різних кінців Землі. Проте будівництво, на яке було витрачено понад 15 млн. злотих, перервалося у 1805 р. зі смертю графа Потоцького. Втім парк вже зажив слави як шедевр садово-паркового мистецтва.

Наступна сторінка історії «Софіївки» пов’язана із життям сина Станіслава Потоцького – Юрія Фелікса. Загалом, це була доба занепаду. Набувши сумної слави як картяр, він програє значну частину сімейного майна в азартні ігри, а парк передає у розпорядження Софії. Вдова Потоцького підходить до цього витвору мистецтва доволі прагматично та вирішує продати його уряду м. Умань, проте невдало.

Після смерті Софії у 1822 р. парк знаходиться під пильним та відповідальним наглядом її сина Олександра. У 1831 р. він приєднується до польських повстанців, а «Софіївка» опиняється у власності росіян. У цей період до парку було додано чимало архітектурних ансамблів, зокрема головні в’їзні ворота, алею, першу мощену вулицю Садову, китайську альтанку, обеліск «Орел» тощо. Поступово збільшується й кількість екзотичних рослин, яких можна було тут побачити.

Державним заповідником «Софіївка» оголошується у 1929 р., парк реставрується та збільшується в розмірах. Зі здобуттям Україною незалежності Національний дендрологічний парк «Софіївка» стає справжньою перлиною українського краю, а у 2007 році «Софіївку» визнано одним із Семи чудес України.

Упродовж року парк відкритий для всіх, хто прагне подивитися на цей дивовижний витвір любові, природи і людей. Але найкраще відвідати «Софіївку» в червні, коли повітря сповнене духмяним ароматом квітів, або ж восени, коли листя полум’яніє жовтогарячими, багряними та золотисто-коричневими кольорами.

Матеріал з відкритих джерел

Працівники бібліотеки Наталія Олексик

Ангеліна Гольча

Перегляди: 649