Особисте життя Володимира Сосюри: цікаві факти

24 трав.,2025

: Цікавинки вихідного дня

Особисте життя Володимира Сосюри: цікаві факти

Український поет, який щиро закликав любити Батьківщину, мав французьке коріння. Він воював за незалежність України в армії УНР, а дві його дружини були червоноармійською політрукинею та агенткою НКВС. Усе це – про найліричнішого поета української літератури Володимира Сосюру.

«Як не можна уявити весни без березневої безпосередньості, а осені без вересневої щедрості, так не можна уявити нашої поезії без Володимира Сосюри».

М. Бажан

У радянські часи влада намагалася створити з Сосюри образ радянського письменника родом з шахтарського містечка, представника простого народу, який оспівував їхні трудові будні. Батько Володимира Сосюри за фахом був креслярем, але працював вчителем, адвокатом і шахтарем. Він мав французьке коріння: їхнє прізвище в оригіналі звучало де Соссюр.

Ймовірно, творчі нахили Володимир успадкував від діда: той теж писав вірші і багато розповідав про французів, предка Густава Сосюра з наполеонівської армії. Вже згодом радянські дослідники переконували, що це лише вигадка самого Сосюри, а його рід насправді походить від лисичанських шахтарів. Мама Антоніна натомість мала сербське коріння, вона працювала на Луганському патронному заводі.

У 1917 році Сосюрі виповнилося 20 років, і він приєднався до армії УНР. У радянські часи він пояснював це скрутою:

«І пішов я тоді до Петлюри, бо у мене штанів не було».

В армії Сосюра був ройовим сотні – за сучасними мірками, це командир відділення. Через два роки його юнацька сотня потрапила у полон до білогвардійців, де вони захворіли на тиф. Хворих полонених відправили на лікування в Одесу, тоді місто вже зайняли більшовики. Так Володимир Сосюра потрапив на іншу сторону барикад.

Сосюра воював в армії УНР (фото Wikiwand)

За Радянського Союзу Сосюра вирішив працювати головою і вступив до Харківського університету. Першу славу йому принесла поема «Червона зима» у 1922 році – про революцію в Україні.

У ті роки поет вперше одружився. Його обраницею стала студентка Віра Берзіна, у минулому – політрук червоноармійського ескадрону. Подружжя жило у Харкові. Сосюра був дуже закоханий у дружину, і самі їй присвячені ці відомі рядки:

«Так ніхто не кохав. Через тисячі літ лиш приходить подібне кохання».

Однак романтику зіпсували різні політичні погляди. Через шовінізм Віри подружжя постійно сварилося, вона категорично не сприймала ідеї вільної України. Тому вона забрала синів, і пара розійшлася.

«Ми з тобою зійшлися в маю, ще не знав я, що значить ідея. Ти й тоді Україну мою не любила, сміялася з неї»,

– так підсумував ці стосунки поет.

Перша дружина Віра (фото з сайту «Волинь»)

А Володимир Сосюра все більше писав про Україну – створив поеми «Махно» та «Мазепа». Його оголосили націоналістом і заявили про психічний розлад. У лікарні йому поставили діагноз: маніакально-депресивний психоз. Радянська медична система була часом більше каральною, ніж лікувальною.

Згодом Володимир Сосюра закохався у дитячу письменницю Наталю Забілу. Але це захоплення було невзаємним і з часом навіть дійшло до рукоприкладства, про що можна дізнатися з автобіографічного роману «Третя рота».

Володимир Сосюра серед українських письменників, 1920-ті (фото з Вікіпедії)

Вдруге Сосюра одружився в 1931 році з випускницею київської балетної школи Марією Даниловою, молодшою від поета на 12 років. Вони познайомилися після концерту до дня народження Тараса Шевченка у Донецьку. Вже на третій день знайомства Сосюра запропонував їй одружитися.

«Якби зібрать красунь усіх віків, повз мене хай ідуть вони без краю, – Марії я на них не проміняю, ні одній з них не вклониться мій спів»,

– писав закоханий поет.

Однак і ці стосунки не були ідеальні. Подружжя часто сварилося і не було вірним. Марія у гніві могла викинути друкарську машинку Володимира чи порвати його рукописи. Як з’ясувалося згодом, у 1941 році її завербував НКВС.

Володимир Сосюра та Марія Данилова, 1930-ті роки (фото з сайту «Українки»)

Історик Владлен Мараєв пише, що коли у 1934 році Володимира Сосюру виключили з партії та Спілки письменників України, він написав листа до Сталіна:

«В 1934-м году меня исключили из партии как зоологического националиста, а я не мыслю жизни без партии. Меня доводили до мысли о самоубийстве, но я не сделал этого потому, что слишком много страдал украинский народ, чтобы его поэты стрелялись… Ты мое единственное спасение и прибежище. Отец! Спаси меня!!!».

Диктатор відреагував і видав розпорядження:

«Восстановить в партии. Лечить».

1948 року Сосюра отримав Сталінську премію за збірку «Щоб сади шуміли», а 1951 – його знову звинуватили у «буржуазному націоналізмі» за найвідоміший вірш з цієї збірки – «Любіть Україну», який присвятив декану філологічного факультету Київського університету Юрію Кобилецькому.

Марія Данилова писала доноси і на Сосюру, і на його знайомих. Вона сама у 1948-му зізналась чоловікові, але поет не покинув її. А потім Марія написала листа тодішньому голові Спілки письменників України Олександрові Корнійчуку, в якому зізналася, що з 1941 є агенткою НКВС і мусить зустрічатися з різними людьми, зокрема і в готелях, тому її вважають жінкою легкої поведінки. Цим наївним зверненням Марія просила Корнійчука розвіяти плітки, натомість він повідомив «куди треба», лист розцінили як державну зраду. У 1949 році Марію Сосюру засудили на 10 років за розголошення державної таємниці і заслали до Казахстану.

Справа Марії Сосюри (фото з архіву СБУ)

Після смерті Сталіна Марія повернулася із заслання і замешкала у сестри. Біографи пишуть, що коли Сосюра дізнався про її повернення, приніс її додому на руках, а 1955 року вони знову офіційно одружилися. Адже під час арешту Марії Володимир одружився втретє з 26-річною машиністкою. Однак дослідники часів незалежності не знайшли в архівах документів про розлучення і новий шлюб.

Зрештою Марія Сосюра пережила Володимира на 30 років, у 1992 році її повністю реабілітували, померла вона у 1995 році. Сам же Володимир Сосюра пережив два інфаркти і помер у віці 67 років. Похований на Байковому цвинтарі в Києві.