За часів Київської Русі дівчата носили розпущене волосся, розділене посередині. Ця традиція протягом століть зберігалася в побуті українських дівчат.

Проте наприкінці  XIX –  початку XX ст. це явище стає винятковим і частіше пов’язується з певним обрядом. Дівчата відрощували довге волосся – це було ознакою дівочої краси. Коси починали заплітати дівчаткам приблизно з шести років. Цікавий звичай існував на Гуцульщині. Коли дівчині вперше заплітали косу, до цього обряду запрошували жінку, яка була близькою родичкою. Вона заплітала волосся на голові дівчини хрестиком. Для цього вона брала пасма волосся спереду, з потилиці та зі скронь. Всі чотири пасма зав’язували на маківці. Такий же звичай існував на Уманщині, тільки тут такі коси плели вже молодим дівчатам.

Розпущене волосся пов’язується зокрема з весіллям. Під час роботи волосся заплітали в одну чи дві коси. Дрібненько заплетені кіски (дрібниці) були поширені серед дівчат Поділля, Київщини та Полтавщини. На Волині та Поділлі дівчата заплітали коси учетверо (батіжок).

У деяких  місцевостях Прикарпаття зберігався стародавній звичай подовжувати природне волосся штучними косами з червоної бавовняної волічки. На Гуцульщині дівчата вплітали в косу нитку (шварку), на яку нанизували гудзики. Для закріплення коси на голові її густо обплітали червоною вовною (попліткою) або прив’язували кінці кіс на тімені червоною стрічкою, яка закінчувалася на потилиці. Зачіску оздоблювали живими квітами – закосичували. На Покутті дівчата розділяли волосся на тімені на дві половини і заплітали над вухами коси (китки), які укладали на зразок вінка.

Для дівчат Лівобережжя у святкові дні було типовим заплітання волосся в одну косу, яка вільно звисала за спину, а в будні – у дві, що складалися вінком. На Правобережжі і в свято, і в будень дівчата заплітали волосся здебільшого у дві коси, які у свято вільно спадали на спину, а в будень закріплювалися навколо голови. На Полтавщині дівчата заплітали волосся в одну велику і кілька маленьких кіс. Відомі й більш складні види зачісок, наприклад “узв’язку”, при якій частину волосся спереду розділяли навпіл та напускали на обидві сторони чола, утворюючи так звані “начоси”, кінці яких закладали за вуха під коси.

Звичай прикрашати голову квітами (квітчатися) був дуже поширений. Заплітаючи волосся у дві коси, дівчата обвивали його навколо голови та закріплювали за ним квіти, що створювало ефект одягнутого на голову вінка.