Найпершою давньоруською назвою другого місяця весни був «цвітень». Незважаючи на ще частенькі морози, обіч осель вже прокльовуються тендітними списами півники. В народі говорили: «З’явилися біля оселі півники – весна присіла на призьбі».
З приходом квітня значно збільшується турбот у хліборобів: «Минув марець – готуй у поле ярець». Вже починали висівати ранні ярові, виводити на пасовища домашніх тварин.
Переважно з квітнем пов’язане одне з найбільших християнських свят -Великдень, або Пасха. Чому це свято таке «рухоме»? Справа в тому, Великдень що ми нині користуємося календарним літочисленням, яке базується на сонячному році. Натомість місячний рік має тринадцять місяців. Відтак числа календарного і астрономічного ліку не співпадають. Святкування Великодніх свят проводиться тільки за астрономічним циклом. Крім того, Пасха має обов’язково співпасти з молодим місяцем. Звідси і рухливість дати святкування.
Напередодні Великодня відзначали Вербну неділю. У цей день святили вербні гілочки, які потім мали захищати від недуг та грому.
Останній перед великодній четвер називається «чистим». У цей день господарі чистили двір та будинок, мили домашніх тварин та самі ретельно купалися.
У суботу жінки готували писанки та крашанки. У кожної господині були свої рецепти приготування рослинних барвників і розпису крашанок. Це досить непросте заняття вимагало неабиякого хисту та уміння. А у перший день Великодня, зібравшись біля церкви або в центрі села, дівчата дарували хлопцям свої вироби. За це парубки на храмове свято (воно випадало на осінь) мали пригостити своїх коханих купленою медівкою – спеціально звареним за старими рецептами медом.
Із Великоднем пов’язаний ще один обряд. Запалений в суботу посвіт мав горіти цілу ніч. Удосвіта його гасили і виносили з хати. Лише 14 вересня – на Семена – посвіт знову підвішували під стелі.
25 березня (7 квітня) – Благовіщення. За церковними переказами цього дня архангел Гавриїл з’явився Діві Марії в місті Назарет, щоб сповістити їй благу звістку – про народження нею Сина Божого Ісуса Христа.
Цього дня навіть пташка гнізда не в’є, настільки це велике свято. Зранку святили у церквах проскури, якими пасічники потім «частували» своїх бджіл, щоб добре роїлися, а господині, розтерши проскуру у порошок, розкидали у чотирьох кутах свого поля, щоб урожай був добрий. Важлива магічна дія – випускання птахів – благочестива справа; випущені в цей день із неволі птахи, за повір’ям, приносять удачу і добробут тому, хто їх випустив деякі люди навіть спеціально купували пташок, щоб на Благовіщення їх випустити – на щастя.
...Цвітень, краснець, водолій. Ці та інші назви пов’язані з середнім місяцем весни. Але в народі його називали ще й «лелечник». Саме в цю пору найшанованіший українцями птах – лелека – приносить на своїх крилах весну.
Матеріал з відкритих джерел
Працівники бібліотеки